Земельний Порадник

"Публічні акціонерні товариства": імунітет проти рейдерів

2008-10-01T11:22:00.003+03:00

Справжній подарунок вісімнадцяти мільйонам власників цінних паперів зробила минулого тижня Верховна Рада. Після понад десяти років дискусій і провалів закон "Про акціонерні товариства" нарешті був прийнятий.

Україна була останньою з країн колишнього СРСР, у якій такого закону не було. Вступ його в дію означатиме появу цивілізованих правил гри у сфері корпоративного управління.

Головне ж завдання - захист прав акціонерів. Наслідок - зменшення кількості рейдерських захоплень, збільшення інвестицій у вітчизняну економіку та покращення міжнародного іміджу України в світі.

Сьогодні акціонерні товариства забезпечують 75% ВВП України. Загалом їх близько 35 тис. Третина - відкритого типу.

І от з 1991 р. ці три чверті промислового потенціалу держави жили на підставі кількох статей закону "Про господарські товариства", який фактично був скопійований з аналогічного китайського документу. Життя за цими нормами призвело до порушення прав мільйонів акціонерів, втрати ними значних коштів, а подекуди - і людських життів. За два роки, а саме стільки потрібно часу, щоб новий закон остаточно вступив у силу, ситуація має кардинально змінитися.

Найголовніше, що в цьому законі є баланс між інтересами невеликих акціонерів, великих акціонерів, керівництва підприємства, бо інколи в цих корпоративних конфліктах ми втрачаємо українські нормальні підприємства, бо дирекція не знає, куди бігти між акціонерами, їх війнами/

Захист прав акціонерів та протидія недружнім поглинанням - головні завдання нового закону. Автори документу спробували унеможливити і вимивання активів, і фіктивні банкрутства.

Так, існуючим акціонерам закон гарантує першочергове право на придбання цінних паперів при їх додатковій емісії. Про можливість такої оборудки підприємство має повідомити акціонерів за місяць до їх розміщення.

Якщо ж цього не буде зроблено, Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку може визнати емісію недобросовісною. Власне акції мають бути іменними та існувати лише у бездокументарній формі.

Переважне право на відчуження акцій, яке існує зараз у закритих акціонерних товариствах, виключається лише в двох випадках - коли акції отримують у спадок, або коли акції отримуються за правонаступництвом юридичними особами.Тобто схема, за якою зараз працюють рейдери, які отримують в якості подарунку акції закритого акціонерного товариства, а потім входять у саме товариство, також тут виключається.

Додатковим захистом від рейдерів має стати вимога закону проводити збори акціонерів лише в тому місті, де знаходиться саме товариство. Таким чином стало неможливо для рейдерів проводити альтернативні збори в інших містах, та ще й у ті самі дні.

Голосування акціонерів, за новим законом, має проводитись лише бюлетенями (якщо кількість акціонерів перевищує 100 осіб). А керівництву товариства забороняється вимагати від акціонерів-співробітників інформацію про те, як вони проголосували або збираються голосувати. Керівники-порушники можуть бути позбавлені майнових прав.

Якщо особа бажає придбати понад 10% акцій товариства, вона має про свій намір повідомити публічно не менш як за тридцять днів до такої операції. А при купівлі понад 50% акцій - ще й запропонувати всім акціонерам викупити у них прості акції товариства.

Звісно, марно сподіватися, що вже з моменту підписання закону "Про акціонерні товариства" головою держави рейдерські захоплення припиняться, акціонери почнуть отримувати дивіденди вчасно, а акції вітчизняних підприємств подорожчають. Усіх недоліків існуючої системи він не вирішує.

Зокрема, в силі залишається найбільш суперечливе питання всіх пов'язаних законопроектів: кворум загальних зборів. Нинішній закон залишає в силі норму, що загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які разом володіють не менш як 60 % голосуючих акцій. Тож зірвати збори акціонерів буде так само легко, як і раніше. Депутати не зменшували кількість акцій, необхідних для кворуму, свідомо: це була єдина можливість прийняти закон в цілому.

"Тільки ми рушимо питання правомочності зборів, цей закон успішно завалять, і ми поставимо хрест знову на 11 роках роботи", - заявив спікер А. Яценюк, ставлячи на голосування закон про акціонерні товариства.

Небезпека криється і в часі, на який відтягнуто вступ закону в дію. Його норми почнуть працювати за шість місяців, і лише для нових акціонерних товариств. Ті ж ВАТи і ЗАТи, що були створені раніше, житимуть за законом 1991 р. Скільки підприємств можуть перетерпіти недружні захоплення протягом найближчих двадцяти чотирьох місяців - спрогнозувати важко.

Депутати ж стверджують, що 2 роки - найоптимальніший строк для адаптації. Тим більше, що змінювати треба буде навіть назви компаній. Адже, за новим законом, "закриті" акціонерні товариства мають стати "приватними", а "відкриті" - "публічними".

Внесення змін у статутні документи або перетворення товариства - воно займає до одного року. Але для окремих товариств, у яких велика кількість громадян, акціонерів похилого віку, їм буде важко морально перейти, скажімо, на бездокументарну форму акцій. Їм потрібен певний період, де треба буде пояснити людям усе це.

Та, незважаючи на ці недоліки, спеціалісти появу закону "Про акціонерні товариства" оцінюють більш ніж позитивно.За думкою експертів документ дійсно має певні розбіжності і з вітчизняними законами, і з законодавством ЄС, але це цілком може бути усунуто вже після вступу закону в силу.

Що ж до антирейдерської ефективності, експерт переконаний, що самих норм цього закону для унеможливлення недружніх поглинань не досить. Якщо рейдерське захоплення відбувається з використанням судового рішення або недоліків нашої судової системи, то тут жоден закон не допоможе. Водночас межа кворуму в 60% голосів зовсім не означає порушення прав міноритарних акціонерів та цілком відповідає світовій практиці. Як і строки, необхідні для остаточного впровадження закону.

За матеріалами: epravda.com.ua

Три способи продати іпотечну квартиру

2008-09-15T14:59:00.000+03:00

Є кілька варіантів реалізації квартир, що у заставі у банку.

Схема №1 | Самостійна продаж квартири

Крок перший. Щойно отримано згоду банку і сума боргу кредиту на певну дату, в нотаріальному порядку необхідно попередньо дістати згоду з покупцем вашої квартири, про яку ми щойно розповіли.

Крок другий. Покупець сплачує суму вашого боргу по кредиту, перераховуючи кошти на розрахунковий рахунок кредитної організації (у договорі це заставоутримувач).

Кредит погашений, коли у вас з'являється на руки заставна і документ від банку про відсутність відносно нього кредитної заборгованості. І на обумовлений в попередньому договорі термін йдете в реєстраційну службу і реєструєте:

зняття обтяження щодо квартири, яка продається,
перехід права власності на іпотечну квартиру та установчий договір купівлі-продажу.

Крок третій. За наявної різниці між сумою боргу за кредитами і ціною квартири, кошти закладаються від угоди депозитарного рахунку будь-якого банку. Умовою доступу до них буде зареєстрований договір купівлі-продажу іншої квартири. Деякі банки вимагають іноді копію (іноді нотаріальну) свідоцтва про право власності на квартиру. Саме по такій схемі продають квартири позичальники-банкрути.

Схема № 2.| Головний розпорядник - банк Схема, у принципі, схожа на першу, але банк береться супроводжувати угоду, надаючи свою допомогу, пов'язану із реєстраційної службою.
Покупець вносить гроші у рахунок погашення кредиту на депозитарний рахунок саме цього банку, а відмінність між обговореною продажною вартістю житла і сумою кредиту закладається на інший депозитарний рахунок на умовах угоди купівлі-продажу квартири.
Після цього банк надає в реєстраційну службу повідомленням про те, що кредит погашений, передає заставну, й відбувається звичайна реєстрація угоди та переход прав, як описано у першій схемі. Різницю коштів між сумою купівлі й сумою продажу квартири з'являється у вас з банківського рахунку після реєстрації угоди.

Схема №3. Продається кредит. Можлива й третя схема - у разі банк схвалює нового позичальника на старий кредит , й відбувається оформлення кредиту нею . Підписується угоду про переведення боргу на покупця (він також новий власник), який здобуває право власності на продану вами житлоплощу з обов'язок погасити борг перед банком, ставши, в такий спосіб, новим боржником. Квартира , відповідно, теж знаходиться в заставі в банку.

За третьої схемою є і нині поширене зараз перекредитування, коли банк в банку викуповує кредит. . Ця послуга пов'язана з тим, що напередодні ставки за кредитами були вище, ніж сьогодні. Тому, якщо є можливість отримати кредит під менший відсоток, багато охоче роблять це.

І тому оформляється необхідна сума кредиту на погашення першого боргу, а квартира, як об'єкт застави, перекладається з одного кредитного договору в інший. Така процедура також вимагає узгодження з банком й оформлення усіх необхідних документів. На перекредитування банки йдуть дуже неохоче.

Втім, окремі банки вже й самі знизили ставки, щоб уникнути втрати клієнтуру. У той самий час угоди з продажу закладених по іпотеці квартир або комерційної нерухомості досить поширені й продиктовані життям. Питання лише тому, щоб розібратися й оцінити ризики самотужки чи звернутися до професійних учасників ринку іпотечної нерухомості.

Коментар фахівця: В. Наймушина, керівник іпотечного напрямку агентства з купівлі-продажу нерухомості « Держава»: Дійсно існують банки, які ніколи не дозволяють продати закладену квартиру. Ті банки, які дозволяють подібні угоди, зазвичай використовують всі методи, щоб відговорити клієнта від продажу нерухомості чи перекредитування.
До того ж, із допомогою серйозних штрафних санкцій. Банки виборюють клієнтів, кількість яких дуже обмежена.Отже, банкам доводиться « переманювати» у конкурентів тих клієнтів, які є. Отож іноді позичальнику доводиться витримати справжню боротьбу, щоб одержати дозвіл банку на продаж квартири.
Доходить по-смішному - у одному з банків менеджер запевняв, що не знає, де знаходиться заставна на квартиру. (Банки можуть обмінюватися між собою подібними документами). Довелося піти до керівництва - і заставна відразу ж « знайшлась».
Інколи пропонують позичальнику відразу ж погасити кредит, узявши гроші під розписку у покупця. Хоч усі чудово розуміють, що жодний потенційний покупець не стане передавати в такий спосіб великі суми. Такі проблеми цілком можна розв'язати за допомогою фахівців.
Набагато страшніша практика інших нечисленних банків, які не дозволяють боржникам продавати квартири самостійно, а відразу виставляють нерухомість на аукціон по ліквідаційній вартості. Про поведінку банків з боржниками треба дізнатися заздалегідь.

© Перша Українська Земельна Біржа | Актуально про земельний ринок України

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Чи можна продати іпотечну квартиру?

2008-09-15T14:49:00.002+03:00

Одне з суттєвих незручностей споживача іпотечного кредитування– це «прив'язка» на термін (10-25 років) до конкретного житла, поки квартира закладена у банку. Тим більше що, у житті може бути всяке, що пов’язане з різними подіями, як радісними, так і сумними, коли може виникнути необхідність продати житло.

Всупереч поширеній думці, продати « іпотечну» квартиру можна. Спочатку необхідно звернутися до банку. Причини, з огляду на які необхідно продати іпотечну квартиру, можуть бути дуже різними:

у якогось позичальника настав дефолт, і треба терміново продати житло, щоб зберегти можливість купити замість квартиру хоча б кімнату,
іншим прикладом може бути подружнє розлучення позичальників,
якась інша сім'я хоче продати квартиру, щоб отримати житло більшої площі. Ще одна поширена причина прощання з банком - власник спромігся на перекредитування, і йому потрібно продати кредит іншому кредитору.

У кожному разі, необхідно врахувати кілька особливостей: Продати квартиру можливо, але з дозволу банку. Треба бути готовим до того, що це кропітка і нешвидка процедура.

Насамперед, необхідно зустрітися ще з співробітником банку і з'ясувати ,за яких умов банк надасть згоду на продаж квартири. Майте на увазі, що банк в цього питанні - король , а клієнт - прохач.

У банку обов'язково поцікавляться причиною, через яку клієнт збирається продати закладену нерухомість. Зверніть увагу, якщо чинним є мораторій на дострокове погашення кредиту, - квартиру неможливо продати. Якщо мораторій вже знято, то тільки тоді можна вести мову щодо продажу іпотечної квартири.

Інтерес банку до особистої справи клієнта пов'язаний із тим, що банк, схваливши Вас у ролі початкового боржника, зробив деякі трудовитрати, оцінив свої ризики, оцінив вашу платоспроможність . Тепер ви пропонуєте оцінити нового позичальника, у якому банк не зацікавлений.

Крім цього, проведення будь-якої угоди вимагає часу, щоб розраховані ризики зусебіч. Тому покупець повинен ясно розуміти, він обов'язково дістане від банку можливість зняти обтяження, але не треба очікувати те, що банк не виконає усіх процедур за обмаль часу.

Продавець також не повинен затягувати цей процес нескінченно, постійно підвищуючи ціну на квартиру. Тому банк, швидше за все, вимагатиме від продавця та покупця укласти нотаріально завірену попередньо згоду, що дозволити покупцю звернутися до суду з позовом про примус до висновку щодо договору купівлі-продажу квартири . Але й це займе чимало часу. То ж наберіться терпіння.

© Перша Українська Земельна Біржа | Актуально про земельний ринок України

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Не просте земельне питання: земельна ділянка - де, що і як?

2008-08-19T10:05:00.002+03:00

Конституція та Земельний кодекс гарантують кожному громадянину України право тримати земельну ділянку для будівництва власного помешкання та на сільськогосподарські потреби. Під будівництво житла в селі Кодекс гарантує до 25 соток, у селищі – до 15, у місті до 10. Але спробуйте скористатися цим правом якщо місцева адміністрація не зацікавлена матеріально.

Процедура відведення земельної ділянки переповнена корупційними пастками. Перші проблеми виникають, коли громадянин звертається до органа місцевого самоврядування. У відповідь на заяву можна отримати відписку з повідомленням про відсутність вільних ділянок.

Доступ до інформації про земельні ділянки закритий, а генеральний план території практично засекречено. Тут і починаються маніпуляції довкола теми . а інформацію перетворено на дорогий товар.

Якщо цей барєр подолано, то наступні перешкоди чатують у земельній комісії. Саме вона рекомендує місцевій раді винести питання на розгляд сесії. У комісії, як і на сесії, яка приймає остаточне рішення щодо землевідведення, чекають на фінансову мотивацію позитивного рішення. Кожен із депутатів може без пояснення не підтримати відповідний проект.

Одним із чинників вибіркового надання земельних ділянок є корупція, яка підсилюється протиріччям між законами попиту і пропозиції та безумовним правом громадян на земельну ділянку.

Декларативні гарантії права на землю не тлумачать, як бути, коли в одному місці на ділянку претендують сотні, а в іншому земля нікому не потрібна. Питання необхідно врегулювати на законодавчому рівні . Першим кроком у розв’язанні цієї проблеми стане відкритий доступ до інформації про вільні земельні ділянки. Окрім того, потрібно ввести чіткі критерії та визначити процедури відбору претендентів на виділення ділянки, щоб ліквідувати диференційований підхід місцевих рад до безземельних громадян. Необхідна правова база для оскарження неправомірного «земельного» рішення у суді.

На місцевому рівні протидія корупції щодо землевідведень може відбуватися через прийняття місцевого регуляторного акта , який визначить процедуру проведення консультацій із громадськістю. Попереднє прозоре узгодження має відбуватися до прийняття рішень щодо розподілу землі. Крім того, необхідно створити електронний реєстр землі вільних територій у межах конкретного населеного пункту.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Земельний банк потрібний для того, щоб землю не втрачати | частина друга

2008-08-12T15:47:00.001+03:00

Початок див.: Земельний банк потрібний для того, щоб землю не втрачати | частина перша

Чого не вистачає для нормальної роботи земельного ринку в Україні – про це розповідає голова Державного комітету України із земельних ресурсів В. Воєводін.

– Сьогодні 50% паїв володіють пенсіонери. З них 30% немає правонаступників. Люди похилого віку не завжди можуть самостійно обробляти свої паї та достатньо професійно вирішувати питання про їхній продаж. Земельний банк потрібний для того, щоб таку землю не втрачати.

До кінця 2008 р. планується завершити формування електронного земельного кадастру. Адже з ним ваші попередники не впоралися навіть за десять років… Складається враження, що створювати електронний земельний кадастр особливо ніхто й не прагнув. А без нього неможливий нормальний рух землі на відкритому ринку. Починаючи від центру до областей, ми повинні бачити, що і де відбувається. В оперативному режимі сьогодні ми цього не можемо зробити. Потрібно затрачати на такі процедури чимало часу. Для цього потрібно не лише бажання, а й фінансові ресурси. Ми вже домовилися зі Світовим банком, кошти якого для створення такого кадастру два роки були заморожені. Тепер відбувається структуризація цих мільйонів, на серпень 2008 р. готуються тендери, й ці гроші підуть на придбання техніки, створення програми і ортофотопланів. Роботу ми ж починаємо не з нуля. У Держкомземі є база даних, і ми її заносимо до єдиного електронного банку даних. Якщо Кабміном чи ВР У межах їхньої компетенції приймається рішення про вилучення земель для суспільних потреб, то така ділянка вилучається. Людина може звертатися до суду, якщо вона не згодна із проведеною грошовою оцінкою землі і, відповідно, запропонованою грошовою компенсацією. Але повернути землю назад власнику або його спадкоємцю можливо лише тоді, коли потреба у використанні земельної ділянки для суспільних потреб зникає. Людина може отримати у вигляді компенсації аналогічну земельну ділянку.

І державні, і приватні компанії мають рівні права для проведення експертної грошової оцінки. У більшості випадків існують державні науково-проектні інститути, які виконують землеоціночні роботи. Процедура проведення земельних торгів визначатиметься спеціальним законом про ринок земель. Я думаю, що для підготовки земельної ділянки для продажу терміни будуть оптимальні.

Для проведення експертної грошової оцінки у нас існує більше ніж півтори тисячі оцінювачів та три тисячі землевпорядних організацій. Стосовно ліцетаторів для здійснення аукціонів – зараз відбувається до цьго підготовка. Ліцензій поки що ніхто не отримує, бо законодавчо питання з аукціонами не врегульовано. Як тільки це станеться, протягом місяця можна підготувати перших ліцетаторів. Якщо визначать 5 наукових закладів, в кожному з яких за місяць навчатиметься по 50 осіб, то такої кількості ліцитаторів буде достатньою.

Сьогодні у розмежуванні земель державної та комунальної власності не зацікавлені місцеві ради. А без цього провести таке розмежування неможливо. До того ж, потрібні й фінанси як з місцевого, так і державного бюджету. На законодавчому рівні не затверджено форму державного акту на право комунальної власності. Найближчим часом такий акт Держкомзем запропонує для затвердження.

За матеріалами: day.kiev.ua

Земельний банк потрібний для того, щоб землю не втрачати | частина перша

2008-08-12T15:37:00.003+03:00

Не перший рік у нашій країні намагаються вирішити земельне питання. Однак у 2008 р. про необхідність кардинальних змін у земельному напрямку заговорили всі й одразу. Чого не вистачає для нормальної роботи земельного ринку в Україні – про це розповідає голова Державного комітету України із земельних ресурсів Володимир Воєводін.

– Експерти говорять, що до вільного ринку землі сільські мешканці не готові. Як ви вважаєте, це справді так?

– Наші селяни давно працюють у ринкових умовах. Зараз вони оформляють договори оренди на свої землі. Вже 27 млн. га української землі розпайовано. Власниками цих паїв стали 6,9 млн. громадян, з яких 6,2 млн. отримали державні акти на земельні ділянки. Хочу сказати, що самотужки обробляє свої наділи дуже мало людей. Переважна більшість здає їх в оренду. Тому вони фактично працюють у ринкових умовах. Єдина перепона для появи легального ринку землі в Україні – дія мораторію. Звичайно, що орендна плата досить низька, і в середньому по Україні становить 140 грн. за га. Безумовно, це дуже, дуже мало. Держкомзем сьогодні працює над створенням таких умов, щоб селянам вигідно було здавати земельні ділянки в оренду, а не продавати їх після зняття мораторію.

– Про що мова?

– Ми ініціюватимемо внесення змін до Закону «Про оренду землі». Стосовно розміру ставки є різні позиції. Але головний принцип такий: збільшуючи орендну ставку, не нашкодити самим товаровиробникам. Ми схиляємося до того, що розмір нової орендної ставки повинен дорівнювати половині облікової ставки Нацбанку. Це в межах 6% від нормативної грошової оцінки землі. Зараз плата за користування землею становить 1,5–2%.

– Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення – половина справи, адже залишається ще й інший мораторій, який визначає, скільки ж землі можна давати в одні руки. Яка позиція Держкомзему у цьому питанні?

– У парламенті є три законопроекти: один урядовий і два депутатських. В урядовому визначено, що граничні розміри для володіння земельною ділянкою в одні руки встановлюватимуться Кабміном за пропозицією Міністерства аграрної політики та Академії аграрних наук. В інших законопроектах пропонують сто гектарів, або дають вже конкретні цифри для різних регіонів. Сьогодні швидкими темпами відбувається глобалізація світу і насувається загроза продовольчої кризи. Саме тому в аграрному секторові перевагу отримують великі господарства, а не дрібні фермери. Це пов’язано з тим, що такі господарства можуть застосувати сучасну техніку, і їхній грошовий оборот значно більший за фермерський.

– Озвучена вами схема дуже нагадує ручне керування...

– Україна велика, й у різних областях може бути різна позиція з приводу того, скільки гектарів землі потрібно для нормального ведення господарства. Якщо для Івано-Франківська 50 гектарів може бути достатньо, то для Херсонської і Миколаївської областей навіть площа в тисячу гектарів – невелика. Однак це тільки пропозиції, все ж вирішує парламент.

За матеріалами: day.kiev.ua

Купівля і продаж земельних ділянок: нові можливості для бізнесу, що розвивається

2008-08-12T15:27:00.003+03:00

Земельний бізнес – непростий. Про зверх прибутковість операцій із купівлею і продажем земельних ділянок добре знають багато, але по-справжньому добре розуміються на земельних запитання й нюансах інвестування на землю лише окремі професіонали.

Угоди купівлі і продаж землі проводяться:

1) приватними інвесторами, бажаючими побудувати на ділянці котедж чи таунхаус для цілорічного проживання чи на час літнього відпочинку;

2) приватними інвесторами, що придбали землі сільськогосподарського призначення для реалізації фермерської діяльності;

3) великими корпоративними інвесторами, які купують величезні наділи земельних ділянок для побудови цілих котеджних селищ, розважальних торгових комплексів, промислових баз та виробництв, гіпермаркетів, тощо;

4) перекупниками, головною метою яких є отримання прибутку від перепродажу землі після надання їй додаткових споживчих якостей (підведення основних комунікацій до дільниці та її розмежування).

Інвестування в землю з метою її наступної перепродажу – ризикове захід. Найбільш «ласі» кусні й шматки землі віддавна були передані іншими юридичними способами у власність олігархів та все таке інше.

А землі в Києва і Київської області, які перебувають у вільному продажу, дешевими назвати ніяк не можна: від $1200 до $10000 за 1 сотку – це дорогувато.

А, щоб вдало провернути перепродаж земельної ділянки у майбутньому, потрібна її грамотно оцінити. Для оцінки потенціалу землі варто звертати пильна увага як на її юридичну характеристику – витяг з земельного кадастру, та і на стан приватизації ділянки, наявність державного акта на землю і відсутність його «клонів», юридичну «чистоту» правовстановлюючих документів.

Інвестор мусить мати великий досвід у складанні угод з купівлі і продаж землі і мати «нюх» на ділянки, котрі можуть принести прибуток. Або повинен бути досить розумний, аби вибрати справді грамотного земельного брокера чи ріелтора, здатного дати вартівну консультацію.

Проте, досвідчені спекулянти примудряються і сьогодні заробляти щонайменше 50-70% при кожному вдалому гендлі.

Існує дві найпоширеніші схеми, щоб одержати прибуток від купівлі й продажу земельних ділянок.

Можна купити ділянку землі неподалік від шляхових магістралей, у межах котеджного містечка чи неподалік від нього, тобто там, де благополучно вирішено питання комунікацій (підведення газу, електрики, каналізації, води) та безпеки. Побудувати на ділянці будинок, і, дочекавшись сприятливою кон’юктури, - вигідно перепродати його з землею.

Якщо ж є кілька зайвих мільйонів, їх можна вигідно вкласти у великий перспективний земельний наділ, підвести щодо нього необхідні комунікації, розбити землю, що лишилася на кілька ділянок, під майбутні котеджі, й продавати кожну ділянку окремо приватним інвесторам під забудову.

Київські та інші бізнесмени – власники земельних ділянок віддавна зрозуміли вигоду, яку можна одержати від особистого приватного наділу. Земля, зі зведеним котеджем, є бажаним запорукою для будь-якого банку, що з радістю видасть кредит чи відкриє кредитну лінію підприємцю для поповнення оборотних засобів чи сміливих інвестиційних проектів.

Справедлива істина: моя земля – моє багатство!

За матеріалами: dom.ria.ua

Термінова інформація від Першої Земельної

2008-07-30T15:22:00.001+03:00

До уваги громадян України, які інвестували кошти у будівництво житла.

5 червня 2008 р. Верховна Рада України утворила Тимчасову слідчу комісію з питань з’ясування обставин встановлення високих цін на житло у м. Києві, інших містах України, а також невиконання забудовниками зобов‘язань за договорами про інвестування у житлове будівництво.

Тимчасова слідча комісія просить громадян України, які інвестували кошти у будівництво житла та зіткнулися з випадками порушення їхніх прав, проінформувати комісію письмово про такі факти. Адреса для звернення: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5. Голові Тимчасової слідчої комісії БІЛОЗІР Оксані Володимирівні.

Дивіться більше на сайті: http://www.1zemelna.com.ua

Слушні поради приватним інвесторам при виборі забудовників| частина друга

2008-07-25T15:32:00.001+03:00

Початок див.:Слушні поради приватним інвесторам при виборі забудовників| частина перша

Приватні інвестори, прагнучи одержати хоч якісь гарантії і скориставшись "цінними порадами", звертаються до ріелторів. Однак голосні скандали з житлово-будівельними аферами показали, що ці фахівці з нерухомості, здійснюючи посередництво при операціях, не дають зовсім ніяких гарантій охочим вберегтися від будівельних афер. Причому немає ніякої різниці в тому, звернувся клієнт в "солідне агентство" чи до випадкового брокера, що розклеює оголошення на стовпах. Результат той самий: ніхто не збирається гарантувати повернення втрачених грошей, наприклад, своїм майном. Різниця, мабуть, полягає лише в тому, що одні готові в цьому чесно зізнатися, а інші продовжують годувати потенційних клієнтів байками.

"Я даю консультації щодо ринку нерухомості, це моя робота. Але коли до мене звертаються клієнти із проханням дати консультацію щодо первинного ринку житла, я цього не роблю", - говорить Винокур, відзначаючи, що він намагається бути чесним перед собою і своїми клієнтами: люди можуть заплатити гроші, витратити свій час, але натомість не одержати нічого! "Адже результат може бути непередбачуваний, особливо в нинішніх умовах. Сьогодні попит на первинному ринку впав, низка компаній потрапили в складну ситуацію, у зв’язку із чим багато потенційних новобудов можуть перетворитися в довгобуди", - вважає Винокур.

Нерідко учасники ринку дають ще одну "цінну пораду" - застрахувати угоду. При цьому за дужками залишається відповідь на питання: яка гарантія того, що страхова компанія виплатить страховку? Ніякої! - упевнені фахівці. За даними Асоціації страхувальників України, офіційний середній рівень виплат страховими компаніями торік склав 18%, реальний і того нижче - близько 10%. До того ж є види страхування, де рівні виплат ще більш вражаючі - страхування пасажирів на транспорті (рівень виплат 2%), автоцивілка (до 8%), деякі компанії і зовсім умудряються працювати з рівнем виплат 0,2%. Страховики знайдуть навіть не одну, а десятки причин, щоб відкараскатися від виплат

"При існуючому підході страхових компаній до виконання своїх страхових зобов’язань і до складання договорів з масою юридичних гачків, до "головного болю", що приватні інвестори мають із забудовниками, вони одержать "зубний біль" від спілкування зі страховими компаніями. По-перше, це приведе до істотного збільшення витрат (порядку 5% від вартості квартири), а по-друге, можна із упевненістю говорити, що користі від цього не буде ніякої! З огляду на те, що страхування фінансових ризиків є тонкою штукою, а інвестори навряд чи мають уявлення про те, як уникати всіляких пасток, страховики знайдуть навіть не одну, а десятки причин, щоб відхреститися від виплат. Обдурять, роздягнуть і пустять по світові!" - заявив генеральний директор АСУ Л. Хорін.

Повідомлення про прийдешній обвал цін на ринку житла привело до того, що люди перестали купувати і рух на ринку практично зупинився. Якщо додати сюди економічну кризу і нестачу власних коштів забудовників, стає зрозуміло, що і без того високі ризики потенційного інвестора виростають ще більше.

Правило номер один для інвестора полягає в наступному: ні за яких умов не купувати квартиру в компанії, що будує один будинок, навіть якщо умови більш ніж привабливі", - радить Числовський.

Фахівці пропонують мати справу з компаніями, що мають великий фінансовий потенціал. А от для того, щоб визначити цей потенціал самостійно, варто з’ясувати:

- скільки років існує фірма (оптимальний термін - не менше 10 років);

- скільки об’єктів за цей час побудовано (гарні обсяги будівництва передбачають здачу не менше 5-6 об’єктів за 10 років);

- скільки об’єктів перебуває в процесі будівництва і як іде процес (не менше 3-4 об’єктів одночасно).

Крім того, на ринку нерухомості, як і на інших ринках, прекрасно працює горезвісне "радіо від ОБС: одна бабця сказала ". І тому, хто зібрався зробити настільки ризиковану і дорогу покупку, не зайвим буде поцікавитися аналогічним досвідом друзів і знайомих. Адже, як зізнаються "надійні забудовники", третину їхніх нинішніх покупців привели в компанію колишні клієнти.

Дивіться більше на сайті: www.1zemelna.com.ua

Слушні поради приватним інвесторам при виборі забудовників| частина перша

2008-07-25T15:28:00.002+03:00

Хоч як не сумно, але маємо констатувати – надійних забудовників у самому славетному м.Києві небагато, але вони все-таки є. У першу чергу це Київміськбуд і Житлоінвест, ТММ і "Познякижилбуд". Незважаючи на існування компаній, імовірність афери в яких практично виключена, від ризиків не застрахований жоден інвестор. Про це розповів директор центру нерухомості "Мегокон-В" Володимир Винокур.

У Росії, наприклад, діє закон, який забороняє продавати фізичним особам недобудовані житлові об’єкти. Непогано було б і в нас вжити запобіжних заходів проти “наперсточників” на ринку житла. В сучасній Україні те ж для початку потрібно чітко визначитися з поняттями. Багато хто вважає, що якщо інвестор не може одержати свою квартиру, то він за визначенням має справу з аферистами. Це не так.

"Афера - це заздалегідь задумане і підготовлене шахрайство, як це трапилося з "Еліта-центром". А інвестор може не одержати свою квартиру із зовсім об’єктивних причин. Наприклад, організація почала будувати будинок, не маючи досить своїх оборотних грошей для закінчення будівництва. Вони почали збирати гроші в інвесторів, але інвестори з якихось причин вкладали гроші не надто активно. І це привело до того, що компанії вистачило зібраних коштів не на весь будинок, а, наприклад, на перші п’ять поверхів".

Приваблива новобудова на рекламному буклеті цілком може виявитися черговою будівельною аферою. Ризики інвесторів, що купують віртуальні метри в будинку, який існує тільки в проекті, дуже великі, у зв’язку із чим "корисні поради" на тему "Як уберегтися від махінацій при покупці житла" користуються небувалою популярністю. Наскільки реально перевірити надійність і чесність будівельної компанії?

Нескладний перелік рекомендацій потенційним покупцям житла на первинному ринку звичайно зводиться до нагадування про те, що:

- справу потрібно мати тільки з оригіналами, а не копіями документів;

- не заощаджувати на податках, вказуючи занижену вартість угоди;

- всі папери завіряти в нотаріуса;

- звертатися в солідні ріелторські агентства.

Однак на практиці виявляється, що ні ретельне вивчення документів, ні звертання до професіоналів 100%-х гарантій не дають.

Що користі, що інвестор з розумним виглядом прийметься вивчати документи? Напевно серед потенційних покупців знайдуться ті, хто може розібратися в цілій купі документації, але переважна більшість приватних інвесторів здатна максимум на те, щоб відрізнити копію документа від оригіналу. Та й підняти баланс компанії вам ніхто не дасть, так що, швидше за все, надійність будівельної компанії прийдеться за споконвічною слов’янською звичкою визначати "на око".

Дивіться більше на сайті: www.1zemelna.com.ua

Береш у кредит одну квартиру – повертаєш три!

2008-07-23T17:50:00.001+03:00

Придбавши житло в кредит, частину вiдсоткiв можна буде повернути собi за допомогою податкового кредиту. Якщо ранiше податкова могла вiдшкодувати лише вiдсотки за iпотечним кредитом, виданим у гривнях, то з червня 2008 р. повертатимуть вiдсотки за кредитами, виданими у валютi.

Як пояснила керiвник управлiння зв’язкiв з громадськiстю та масової роз’яснювальної роботи ДПA Л. Атаманенко, ця норма не є нововведенням, просто ранiше нею майже не користувалися. У червнi ж ДПА України розповсюдила лист-пояснення щодо її застосування. Зокрема у листi йдеться про те, що платник податку – резидент – має право включити до складу податкового кредиту частину суми вiдсоткiв за iпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звiтного податкового року. При цьому у Законi “Про податок з доходiв фiзичних осiб” нема обмежень щодо валюти, в якiй здiйснюється кредитування.

Простiше кажучи, якщо ви отримали кредит на житло, то треба подати до податкової адмiнiстрацiї щорiчну декларацiю про доходи, тодi держава поверне вам податок на прибуток (так званий податковий кредит), але в сумi не бiльшiй за суму вiдсоткiв за iпотечним кредитом, якi ви сплатили за попереднiй рiк. Яку частину вiдсоткiв повертатимуть, податкова розраховуватиме за спецiальною формулою. Якщо придбана квартира матимете площу меншу 100 кв. м, то можна очiкувати, що податкова поверне всю суму податку, якщо житло просторiше, то податковий кредит буде меншим.

Банкiвськi працiвники не впевненi, чи матиме таке “спонсорство” з боку держави суттєвий вплив на ринок iпотечного кредитування, адже клiєнт все одно спочатку мусить заплатити вiдсотки за кредитом, а вже потiм чекати на компенсацiю з боку держави. Зрештою, компенсацiї можна й не дочекатися, адже до квiтня 2009 р., коли настане час подавати щорiчнi, правила знову можуть змiнитися.

З огляду на такi нехитрi розрахунки, не дивно, що деякi будiвельнi компанiї стверджують, що на Львiвщинi менше 10% житла купують в кредит. Для пересiчних українцiв, середня зарплата яких менша двох тисяч гривень (якщо брати по Львiвщинi, то тут працiвники заробляють в середньому по 1500 гривень), - недоступна розкiш.

Кредитна арифметика від Першої Земельної: Проте навiть з вiдшкодуванням вiдсоткiв житло в кредит можуть собi дозволити лише одиницi. Молодим сiм’ям залишається або винаймати квартиру (що теж недешево), або дiлити квадратнi метри з батьками та дiдусями-бабусями. Скажiмо, “Укрексiмбанк” видає кредити у гривнях пiд 21,6 % рiчних (у доларах – пiд 16,5%). Якщо ви розраховуєте придбати квартиру вартiстю 500 тис. грн.., то вiдразу доведеться сплатити 30% вiд суми.

Тобто якщо 150 тис. грн.. матимете своїх, тодi ще 350 тис. гривень вам можуть позичити. Молодим людям, яким ще далеко до пенсiйного вiку, кредит можуть видати на 25 рокiв. Тодi у мiсяць доведеться погашати 1167 грн. самого кредиту та 6488 грн. вiдсоткiв. Щоправда, поступово сума вiдсоткiв зменшуватиметься. Тобто у перший мiсяць вам доведеться заплатити 7655 гривень. Щоб отримати такий кредит, сукупний дохiд сiм’ї з двох осiб має становити не менше 12250 гривень на мiсяць. Якщо є дiти – бiльше.

У “Райффайзен Банк Аваль” iпотечнi кредити у гривнях взагалi не видають. Доларовi кредити тут видають пiд 13,5%, до того ж вiдразу треба сплатити 20 % суми позики. Тобто якщо взяти умовну квартиру за 100 тис. дол.., то вiдразу доведеться заплатити 20 тис. Решту суми вам доведеться сплачувати двадцять рокiв (у кращому разi) по 1207 доларiв на мiсяць (у перерахунку на гривнi виходить 5854). Якщо тi 1207 доларiв помножити на 12 мiсяцiв та на двадцять рокiв, то виходить 289 680 доларiв!

За матеріалами: agent.ua agent.ua

Невже ж це знову «Батько Махно смотрит в окно?»| частина третя

2008-07-10T10:43:00.000+03:00

Початок див.: Невже ж це знову «Батько Махно смотрит в окно?»| частина друга

Звернення учасників першого з’їзду безземельних та пригноблених селян Миколаївщини до Президента України та Прем’єр-Міністра України

Вельмишановні Вікторе Андрійовичу та Юліє Володимирівно!

Ми поодинці по декілька разів звертались до найвищих державних інстанцій за вирішенням наших земельних та майнових проблем, це не допомогло, тепер звертаємось гуртом,з надією, що будемо почуті.

Державна турбота про селянство та її наслідки довели нас до межі терпіння. Учасники з’їзду, навіть ті, хто має земельні та майнові паї, протягом багатьох років ведуть повсякденну боротьбу за виживання. Нічого й говорити про тих, хто паїв не отримав , а таких у області - тисячі.

Пояснимо коротко, у чому біда більшості власників земельних та майнових паїв – їх відкрито грабують та утискають. Орендна плата належним чином не сплачується, земля виснажується, майно розкрадається.

При цьому, розірвати договори оренди неможливо, не кажучи вже про притягнення до відповідальності недобросовісних орендарів та відшкодування втрат. Передача землі та майна у оренду рівносильна повному позбавленню права власності на них на термін оренди, а коли наближається кінець того терміну, не надається орендна плата доти, поки не підпишеш продовження договору на новий строк.

Таким чином, селянин, якого названо власником, насправді є не то рабом, не то кріпаком, але у будь-якому випадку – повністю безпорадною істотою. Люди старшого покоління порівнюють сільське сьогодення навіть не з гіршими колгоспними часами, а з окупацією, бо до безправ’я добавилася ще й розруха, небачена з війни, тільки тепер не іноземні загарбники окупували село , а свої, внутрішні.

Секрет їхнього бліцкригу та непереможності простий: вони захопили та утримують землю за сприяння керівників місцевих органів влади, державного управління, правоохорони, або ж «дружать з ними», а насправді – у той чи інший спосіб діляться доходами. Із цих причин знайти захист в органах влади від утисків орендарів селянин не може. Про захист прав простої людини у суді годі й говорити – і судді з ними. Навіть подати позов до суду – велика проблема , не кажучи вже про те, щоб його виграти. Необґрунтованих судових позовів від селян нема: люди йдуть до суду після довготривалих знущань над ними, а суддям все доказів та довідок замало.

Суди Миколаївщини – це антиселянські судилища, що діють на комерційній основі та є одним із інструментів пограбування народу!

Нехай тебе хоч як мордують: не сплачують оренду або ж видають її замалою, чи не повністю, чи зерновідходами замість якісної продукції , чи не обробляють землю належним чином і не повертають земельної ділянки – суд знайде підстави відмовити селянину або ж так затягне розгляд, що хочеш – не хочеш підпишеш продовження договору, лиш би хоч щось отримати на прожиток.

Ще у гіршому становищі ті, хто паїв не отримав. Вони не мають ні тих щорічних декількох сотень гривень чи мішків збіжжя, ні навіть тієї умовної власності, що пайовики. У області не приватизовано більше двадцяти сільгосппідприємств, це набагато більше сіл та тисячі сімей. Залишаючи господарства не розпайованими, держава мала б забезпечити їх фінансуванням , а людей – роботою та зарплатою. Нічого цього нема й не буде.

Переважна більшість із не розпайованих сільськогосподарських підприємств перебувають у розрусі та безпросвітній нужді, – для держави та науки вони потрібні хіба що задля вивчення, як на залишках майна та техніки, на землях наживаються керівники та чиновники. Є випадки, коли із декількох тисяч гектарів землі, що була у користуванні господарства та мала б підлягати розпаюванню, на даний час немає вже й половини.

Сільськогосподарські землі масово переводяться спочатку до земель запасу, а вже потім – куди завгодно, тільки не простій людині. Безземельні літні селяни, не кажучи вже про підростаючу молодь, позбавляються надії на основний засіб існування, фактично обкрадаються.

Пограбування народу, розпочате у 1990-х рр., продовжується! Крім дерибану сільгоспземель, керівники дерибану сільгоспземель, керівники місцевих органів влади, обласних державних органів охорони природи та надрокористування по самі сільські околиці обрізають та розпродають землі з родовищами піску, глини, каменю, води, інших природних ресурсів.

Всі ліцензії на корисні копалини оформляються на підставні фірми цих керівників, які потім перепродаються за мільйони доларів. Доходи від розпродажу при цьому розподіляються десь так: п’ять копійок державі та громаді – мільйон чиновникам «на карман». Чиновники безроздільно розпоряджаються пасовищами, луками, балками, лісосмугами, чагарниками, пустотами, ставами та іншими угіддями, життєво необхідними місцевим мешканцям як середовище існування.

Як же нам далі жити? Місцеві громади, селяни безправні, як худоба, про яке самоврядування чи народовладдя може йтися і кому воно буде потрібне, коли геть все розкрадуть?

В Україні створено ідеальні умови для свавілля чиновника. Ким би він не був – сільськім головою чи суддею, закон так піклується про його захист, що легше добитися відставки Папи Римського, аніж відвертого хабарника. У той же час, попри всі заяви можновладців щодо турбот про село, нема жодного закону, жодної букви закону, яка захищала б селянина.

Навпаки, що не закон на сільськогосподарську тему, то все проти селянина та на руку бюрократу. При цьому – повна безкарність за чиновний розбій. Дуже гірко, що зло, яке нищить державу та народ – корупція – в Україні законодавчо прирівнюється до таких порушень, як самогоноваріння, проїзд без квитка у громадському транспорті, торгівля з рук у невстановлених місцях тощо.

Корупція в Україні – незначне адміністративне правопорушення, тоді коли у всьому світі це один із найтяжчих кримінальних злочинів. Подібне можливо тільки тоді, коли законодавці свідомо, наперед піклуються про себе та «своїх» у виконавчій владі.

Наша держава є наскрізь чиновницькою, бюрократичною, а не народною, демократичною, і не треба закривати на це очі!

Політичні лідери кажуть народу слова, а чиновники роблять справу, публічно проголошується одне, а насправді коїться зовсім інше. На Миколаївщині підтверджень цим словам є безліч:

Ви, керівники держави, твердите про необхідність покращення демографії, а у нас серед білого дня чиновники відбирають землю-годувальницю у багатодітних сімей.

Ви говорите про соціальний захист, а у нас турбота про стариків така: пенсіонери та ветерани виготовляють за свої кровні копійки документацію на земельні паї, а голова райдержадміністрації «гальмує» процес, щоб черговий раз урвати у них землиці.

У Києві вигадується щось про доступне житло, а чиновники у області, продаючи родовища та набиваючи кишені хабарами, позбавляють селян можливості користуватись для побудови хати чи господарської споруди природними будматеріалами

Ведеться безліч розмов про все зростаючу фінансову допомогу селу – а її ніхто не бачить.

Кажуть – без села немає держави – а у нього (селянина) відбирають останнє.

Цей перелік можна продовжувати стільки, скільки є заяв щодо благодіянь для села.

Скажіть, з чим народ повинен ототожнювати керівників держави – зі словами , чи зі справами?

Ви говорите правильні та радісні для нас слова, і ми хочемо Вам вірити і йти за Вами, але ж Ваші представники «на місцях» творять зовсім протилежне тому, що Ви проголошуєте.

Ви від нас далеко, а вони-тут, поблизу. Ви для нас стаєте такими, якими Вас роблять своїми діями чиновники.

Ви для нас – це вони!

Все наше горе – від ваших намісників. Ми не називаємо їх поіменно не тому, що не знаємо чи боїмося, а тому, що це всі поголовне місцеві керівники, бувші і нинішні.

З Вашим приходом до влади ми чекали появи дбайливих, вболіваючих за народ та державу чільників місцевої влади, а отримали спочатку бог зна кого, а тепер і зовсім – повернення кумівської мафії. І все через політичну доцільність, яка жодним чином не виходить із інтересів народу.

Ми оголошуємо себе жертвами політики і вимагаємо приділити нам, поки що живим, хоча б стільки державної уваги, скільки Ви приділяєте її мертвим – жертвам Голодомору та репресій!

Від усіх селян Миколаївщини просимо вжити негайних заходів щодо вирішення земельних та майнових проблем кожного з нас та всіх загалом.

Просимо розпаювати землю та майно там, де цього не зроблено, повернути всі вилучені ліси, стави, озера у межах території сільрад, бувші колгоспні, радгоспні, громадські землі селянам, відмінити всі злодійські ліцензії на місцеві родовища корисних копалин, звільнити з посад та притягнути до відповідальності всіх суддів, що відмовляють селянам у позовах, завести кримінальні справи щодо орендарів та керівників сільськогосподарських підприємств, які порушують права селян , гроблять землю, розкрадають майно, а також щодо їхніх покровителів у владі.

Ми переконані, що на краще нічого не зміниться, якщо не зміняться люди. У Вашій владі призначати навіть дострокові вибори, тож змістити з посад мерзотників , по яким давно тюрма плаче, Ви тим паче можете і зобов’язані.

Просимо призначити Надзвичайну комісію по розгляду нашого Звернення, тільки не таку, яка нещодавно побувала в області з дружнім візитом, а із високопорядних, принципових людей та за обов’язкової участі делегатів нашого з’їзду.

Це Звернення – крик наших душ , дослухайтесь до нього , згляньтеся над народом, не залиште напризволяще , не дайте дійти до крайнощів.

До цього додаємо документальні підтвердження наших підписів. (Усього більше за 60)

P.S. Що можна додати? Дерибан – він і є дерибан… По вінця повниться народна чаша гіркот… Тому треба запроваджувати на місцях штати народних виборців з найбільшими повноваженнями від посадовців з найвищих штабелів влади, від правочинних документів від Верховної Ради України, підписаних народним президентом. Не питайте поки коли й що пройшло через руки Першої Земельної. Питайте про інше… Коли і як це має скінчиться на користь українського народу…

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Невже ж це знову «Батько Махно смотрит в окно?»| частина друга

2008-07-09T12:57:00.001+03:00

Початок див.: Невже ж це знову «Батько Махно смотрит в окно?»| частина перша

Отже трохи історії…

До розкриття земельних махінацій у Київськiй областi. 2004-2005 рр. виявилися досить тихими в iсторiї дивного пiдприємства ВАТ «Промагробудiнвест».

Засновник К. Шубiнський разом з партнерами по бiзнесу - братами О. та I. Чуркiними - пiшов керувати Миколаївським машинобудiвним заводом, доручивши Валерiю Кашубi розпоряджатися великоолександрiвським полем. Будь-якої видимої активностi в дiяльностi ВАТ не спостерiгалося: анi зборiв акцiонерiв, анi помiтних подiй, анi змiн в керiвному складi - в рiчних звiтах пiдприємства нiчого подiбного не відображено. Проте це не означало, що життя зупинилося - у справжнього керівництва «Промагробудiнвесту» визрівала ідея звести на землях колишнього племзаводу багатофункціональний центр «Глобал-Сiтi».

У 2005 р. Валерiй Кашуба заявляє екс-пайовикам Великої Олександрiвки про скорий початок будiвництва. Чим викликає обурення людей, якi впевненi, що земля перебуває в орендi i їм i надалi будуть платити грошi. Проте у нового курівництва є козир в рукавi - та сама таємнича вiдомiсть - свiдчення того, що селяни давно вже перестали бути акцiонерами «Промагробудiнвесту» i втратили право власностi на свої паї.

Хоча, де в чому рейдери прорахувались. За законом, одна юридична особа не може володiти бiльш нiж 100 гектарами землi. Свідчить Д. Шабля, менеджер проектiв ТОВ «Нелора-Ленд»: «Виявилося, що у пiдприємства неправильно сформовано статутний фонд. Тобто, його вiд самого початку було органiзовано неправильно. Тому прокуратурою було порушено справи проти цього акцiонерного товариства - воно отримало акт на землю загальною площею 256 гектарiв, що є порушенням законодавства, оскiльки юридична особа не може мати бiльше 100 га. У них там була цiла низка порушень... I цей акт було отримано у них через суд. Акт та рiшення суду були оскарженi райадмiнiстрацiєю, i на сьогоднi право власностi пiдприємство втратило. Є кiлька судових рiшень, останнє було в лютому 2008 р. Вищий адмiнiстративний суд України залишив в силi рiшення iнших iнстанцiй (постанову Господарського суду Київської областi вiд 25.04.2007 р., ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду вiд 23.07.2007 р. про лiквiдацiю ВАТ «Промагробудiнвест» у зв`язку з порушеннями при його створеннi.), тобто, по сутi, «Промагробудiнвест» втратив право власності на землю. I щодо пiдприємства було призначено лiквiдацiйну процедуру».

Виявляється, що всi операцiї, якi проводили дiлки акцiонерного товариства, «шитi бiлими нитками». Розумiння цього факту дозволяло за допомогою суду повернути державнi акти, а разом з ними i право власностi на землю. На жаль, ця думка прийшла в голову не селянам, а черговим махінаторам, якi наприкiнцi 2005 р. з`явились у Великiй Олександрiвцi i пообiцяли мешканцям: «Ми вам допоможемо». Очолював це «друге пришестя» Микола Мариньоха - особа добре вiдома жителям не лише Бориспiльського району, а й самого Києва - зокрема, тим, хто постраждав вiд будiвельної афери, вже прозваної в народi «другим Елiта-центром».

Аферистів ніби зупинили, але й селяни Великої Олександрівки піймали облизня, а з ними і їхні сусіди по горезвісному і проклятому зарання селянами Київщини Другому кільцю Великої Кільцевої дороги. Бо до того часу коштувала земля стільки ж, як і на Житомирщині чи Чернігівщині, а тут її ніби заскалило. Бо з якоїсь причуди столичних зодчих гектар став коштувати вже не по ріллю, а по просторовому підтексту столичної забудови від 30 тис. доларів за гектар. То ж і селянська сотка піднялась у вартості у 6-10 раз!

Колись я вже чув казку якогось столичного розумника про те, що держава викупить придорожні, прилеглі до майбутньої Великої кільцевої дороги землі у власників. Але У КОГО ВОНА ВИКУПАТИМЕ І ПО ЯКІЙ КРОВАВІЙ ЦІНІ? Бо ціна вже названа і першого відважного правозахисника вбито. Ми не називаємо тут імен. Ми не розголошуємо усіх слідчих справ проти правозахисників мешканців – місцевих депутатів, ми навіть не будемо тут перечислювати усіх горе-звитяг ДУСі, про які розповідали селяни.

Вбито Олега Шеремета, йде наступ на понівечених селян. В одному тільки с. Дударків ДУСя відхопила 390 га орної землі, а з відданих 620 га селянського паю наробили 573 паї, 47 з яких прихопили під себе місцеві урядники. Дивна і скрутна історія. З пролонгацію… Невже і справді прийдуть селяни вмирати під резиденцію, чи то адміністрацію українського Президента. Народного суверена!

Я питав тих селян і їх чільників-депутатів… Так, їм не вистачає правової культури, але їм вистачає розпачу… І він їх веде… Інколи навіть з люттю… І вони вже хочуть продавати, а не поратися на землі своїх предків… Дивне бажання, дивні настрої… І дивна лють, яку розпалила і спродукувала місцева влада людей ненавчених, амбітно-корисних… І це там, де селянські земельні мізерії?

Що ж воно робиться на сим світі. Хто зупинить розбрат, хто ж наведе порядок, хто приструнить хапуг, хто зупинить новий 1937 рік проти свого народу?

Маємо чекати на відповідь 15 червня… А якщо до знедолених Бориспільців приєднаються знедолені селяни вже з Миколаєвщини… Але це вже інша історія і про неї ми розповімо окремим оглядом від Першої Земельної.

Невже комусь напередодні Президентської кампанії захотілося деструкцій по усьому зеленому простору… Невже ж це знову «Батько Махно смотрит в окно?»

Наша довідка: До речі усіх українських акціонерів усіх акціонерних товариств усіх рівнів… Чи знаєте ви, милесенькі, що ви не тільки роздруковуєте оповідку про ваші щорічні збори акціонерів, а ще й маєте право запрошувати на такі збори державного представника. У разі земельних товариств з обмеженою відповідальністю це має стати обов’язковою юридичною нормою, щоб раз і назавжди зупинити підлог і дерибан селянських земель. І якщо такі збори і в наступному часі будуть проводити по селах без таких представників, чого б не вважати такі збори не дійсними. Саме з цим звертанням до Уряду України і Президента країни мають звертатися сьогодні знедолені селяни, чиї проблеми є наслідком ще радянського розподілу селян на державних кріпаків (радгоспів, полігонів, спільних підприємств) і колгоспників… Так ось з колгоспниками все ніби-то було прозоро…А от з «директорськими» селянами усіх рівнів сталася скрута… Їх на рідній землі просто відокремили від земельного розпаювання. Раз і мабуть назавжди. Таких приписних пострадянських рабів сьогодні в країні десь близько 8 млн. чол.. І про це ми маємо сьогодні сказати, бо справа набирає загрозливих розмахів. І справа навіть не в місцевих керівниках, які просто відчули добру шпарину для утиску селян-безземельників. Справа у тому, що президент-директор всея України Леонід Кучма просто дозволив і провів через ціле десятиріччя оце всенародне беззаконня. Бо як червоний директор він міг спиратися тільки на місцевий директорат. Тому сьогодні обов’язково мають відбутися переміни… На державному рівні. Бо вони вже на часі.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Невже ж це знову «Батько Махно смотрит в окно?»| частина перша

2008-07-09T12:55:00.001+03:00

7 липня 2008 р. в приміщенні УНІАН відбулася прес-конференція на тему: « Захист земель Київщини» на якій гірко звітували селяни Бориспільщини, а 8 липня за ними потягнулися такі ж скривджені поселяни з району всесвітньовідомих Зміїних валів з Києво-Святошинського району. Дивним чином обидві селянські спільноти, представники чотирьох населених пунктів Київщини вели розмову про вибрики тих, хто провадить на Київщині земельний дерибан… Да такий, що аж гай гуде… Ось, прикладом, така документа:

«В.о. начальника управління Земельних ресурсів

Києво-Святошинського району Київської області Литвину В.В.

Припис: «Про усунення порушень в сфері земельних відносин»

Прокуратурою області вивчаються причини пікетування Секретаріату Президента України жителями с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області основною вимогою яких є надання правової оцінки законності оформлення очолюваним вами управлінням державних актів на право власності на земельні ділянки загальною площею близько 77га СГТОВ « Агрокомбінат «Хотівський» на підставі рішень суду.

Встановлено, що всупереч вимог ст.. 126 Земельного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.02. за №449 « Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» Вами видані державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 77 га СГТОВ « Агрокомбінат « Хотівський» за відсутності рішень органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене. Керуючись ст.. 22 Закону України « Про прокуратуру»,-

ВИМАГАЮ:

1. Розглянути припис та вжити заходів щодо зупинення процедури оформлення та переоформлення державних актів на право власності на земельні ділянки СГТОВ « Агрокомбінат «Хотівський».

2. Вирішити питання щодо повернення оформлених управлінням державних актів на право власності на земельні ділянки загальною площею близько 77 га СГТОВ « Агрокомбінат «Хотівський» у первісний стан.

3. Припис підлягає негайному виконанню. Про результати його розгляду та вжиті заходи повідомити прокурору області.

Заступник прокурора Київської області

Старший радник юстиції О. Ричка (особистий підпис)

Завізовано: В. Литвин (особистий підпис)»

Перша Земельна вже сповіщала, що хотівські краяни робили колись за часи радянщини у чинному місцевому радгоспі. І було їм важко розраховувати на те, що до них поставляться по-людськи… Бо в ті часи до середини 1970-их рр.. навіть паспорти не видавали до служби у лавах Радянської Армії, бо було для молоді закріпленим справжнє кріпацтво. Мій однокласник з тих місць отримав паспорт тільки завдяки комсомольській роботі! Отже було й таке… До того і цей радгосп, і бориспільські населені пункти увійшли у зону великого Києва, тобто у внутрішній простів Другого кільця Великої кільцевої дороги. Ось тут-то й розпочалося… Між іншим, не знаю, чи зважили проектувальники цієї чудасії на Хотівські відроги Зміїних валів? Кажуть саме там у травні відцвіли рясно яблуневі сади новоявленого гадзи, який переоформив на себе землі рекреаційного фонду і перетворив на звичайнісінькі сільгоспугіддя у пику українському законодавству!

Поселяни наразі запевняють, що ні… Бо вже і сьогодні на них розкошують новітні місцеві глитаї та скоробагатьки. Йдемо далі…

25.06.08р. в інтересах КСП «Бориспільське», с. Велика Олександрівка, с. Дударків розпочалося пікетування Президента України з вимаганням звільнити державних службовців, працівників правоохоронних органів та суду , які причетні до розкрадання земель на Бориспільщині.

15 липня 2008 р. селяни підуть на безстрокове головування під резиденцією українського Президента.

Участь у цій прес-конференції взяли: Голова КСП «Бориспільське» та ГО «Захист земель Київщини» Галина Бондаренко, адвокат Віктор Колбанцев, заступники голови ГО»Захист земель Київщини» Родіон Хистов та Федір Трохліб, депутат Бориспільської міськради Ярослав Годунок, депутат Бориспільської райради Наталія Климець.

З метою не перешкоджання можливості розпочати пікетування, без додаткового попередження засобів масової інформації та правоохоронних органів , ГО « Захист земель Київщини» в інтересах КСП «Бориспільське», с. Велика Олександрівка, Дудкарів 25 червня 2008 р. розпочала пікетування Президента України В. Ющенка.

Заступники голови секретаріату Президента України М. Ставінчук (мабуть Стаднійчук, але приводемо припис з оригіналу), пікетувальниками була вручена скарга, яка складається з шести розділів і стосується земельних питань КСП «Бориспільське», с. Велика Олександрівка, с. Дударків (остання належить до давно звісної годувальниці «ДУС»-і, а тому земляни не мають своїх земельних паїв), й незаконного порушення кримінальних справ проти депутатів Бориспільської міськради та Бориспільської райради , корумпованих прокурорів та суддів , а також представників Бориспільської РДА , які причетні до земельних афер.

Після проведення переговорів між пікетувальниками та Заступником голови секретаріату Президента України М.Ставінчук виникла домовленість проте, що члени ГО «Захист земель Київщини», розуміюче те, що в період подання скарги 25.06.2008р. , в державі відбувалися державні заходи присвячені святкуванню дня Конституції України, тому члени організації , йдучи на зустріч працівникам секретаріату Президента України та Президента України В. Ющенку, 25.06.2008р. залишили майдан біля секретаріату Президента України по вул.. Лютеранська з боку вул.. Банкової 11, для того, щоб президенту України В. Ющенко у скорочений термін протягом 15 днів на виконання Закону України « Про звернення громадян» з залученням представників ГО «Захист земель Київщини» розглянув скаргу пікетувальників та прийняв по ній законні рішення з виданням відповідних УКАЗІВ щодо поновлення прав селян, а також звільнив від займаних посад державних службовців клятво відступників, які порушують права громадян.

За додатковою домовленістю з Заступником голови секретаріату Президента України М. Ставнічук, було домовлено , що протягом 5 днів після подання скарги пікетувальники будуть запрошенні до Секретаріату Президента України для розгляду скарги по суті та інформування про прийняті заходи у зв’язку з її поданням.

Але обіцяних домовленостей пікетувальники не отримали.

Тому 1 липня 2008 р. на засіданні розширеної ради ГО «Захист земель Київщини» був прийнятий план заходів щодо підготовки до Великомасштабного пікетування Президента України після спливу 15 денного терміну після подання скарги.

На прес-конференції її учасники назвуть прізвища корумпованих чиновників,правоохоронців та суддів, які причетні до розкрадання земель та майна селян, розкажуть про розкрадання земель та лісу на території Бориспільського району в даний час , більш детально зупиняться на вимогах поданої скарги , про плани 15 денного терміну після подання скарги та заходів які будуть проводитися у цей час,а також оприлюднять резолюцію мітингу від 02.07.2008р. та назвуть дату великомасштабного пікетування Президента України, якщо не будуть задоволені вимоги пікетувальників.

Приведемо лише деякі кадри цього багатокілометрового за обсягом діла. Воно ж таке каркомломно, що вже є й одна вбита персона і одна пригнічено-покалічена. В основному ж справа заклечається в тому, що селян названих сел. Боріспільщини, що на Київщині заставили примусово продавати свої земельні наділи по ціні від 300 до 500 доларів США, в той час як землі після цього перепродавалися по декілька, інколи й до 5 разів, і перепрофільовувалися з земель сільгоспризначення на землі під комерційне будівництво, бо спраглі придбачі селянським паїв першими відчули, до цих земель наближається великий столичний мегаполіс і невдовзі після побудови Другого кільця Великої кільцевої дороги вони стануть «золотими». Оте золото й застило очі безсоромникам…

А в цьому році активних селян почали вбивати і калічити… Все ніби й так… Але в нас у архіві Першої Земельної є ось які попередні фрагменти цього надто заплутаного землеподілу для чистих і нечистих…

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Хлібні клопоти в столиці спровоковані міськими депутатами на початку лютого-2008

2008-07-08T16:45:00.001+03:00

Компанія "Хліб Києва" відклала підвищення цін на соціальні сорту хліба на 64,3-92,7% до 2,3-3,16 гривні/буханка, заплановані 7 липня 2008 р. Про це повідомила представник прес-служби компанії: "Відклали підвищення на декілька днів"

Причиною перенесення строків є рекомендація робочої групи Київської міської державної адміністрації. Компанія розраховує, що час можливого підвищення цін проясниться після засідання і рішення робочої групи 8 липня 2008р.

3 липня КМДА рекомендувала "Хлібу Києва" відкласти підвищення цін хліб, заплановане 7-ме липня, на декілька днів, до рішення робочої групи адміністрації з цього питання.

"Хліб Києва" вирішив підвищити роздрібні ціни на всі соціальні сорти хліба на Києві на 64,3-92,7% до 2,3-3,16 грн./буханка саме з 7-го липня 2008 р.

Отже, ціна на хліб "Український" збільшиться на 92,7% чи 1,52 грн. до 3,16 грн./буханка, на хліб "Пшеничний" - на 67,5% чи 1,08 грн. до 2,68 грн./буханка, на батон "Нивка" - на 64,3% чи 0,9 гривні до 2,3 грн./буханка.

Чільник Головного управління питанням цінової газової політики Київської міської держадміністрації В. Яструбинський підтвердив, що хліб таки подорожчає. Дата запровадження визначиться й у вівторок, пообіцяв він. За словами Яструбинского, 3 липня 2008 р. відбулося судове засідання спеціально створеної при КМДА робочої групи з цього питання, де було ухвалено кілька рішень, серед яких, зокрема, про відстрочку дати запровадження нових підвищених ціни хліб у місті.

«Наступне засідання призначено на 8.07.2008 р. на 16.00. І після розгляду всіх питань, гадаю, прийматимуться якісь конкретні рішення стосовно можливої дати запровадження ціни хліб, і, власне, рівні цих цін», - зазначив Яструбинський.

Найгостріша фінансово-економічний криза, в якій знаходяться зараз підприємства ВАТ «Хліб Києва» - ВАТ «Київхліб» і ВАТ «Київмлин», змушує підприємства вдатися до непопулярний крок – підвищити ціни на всі наймасовішу складову своєї продукції – соціально значимі сорти хліба. «На жаль, звернення робочих колективів столичних пекарів і мірошників до органів влади з проханнями підвищення цін на масові сорти хліба і білі батони вищого гатунку не сприяли позитивному результату. У зв’язку з тим, що рентабельність виробництва на підприємствах ВАТ «Київхліб» і ВАТ «Київмлин» у квітні 2008 р. становив – мінус 30% на батон «Нивка», мінус 37% на хліб «Український», мінус 28% на хліб «Пшеничний», підприємства на межі зупинки. Для нормальної життєдіяльності підприємств хлібопекарської галузі необхідні механізми ціноутворення, які б витримували б рентабельність виробництва на рівні не нижче за 15%», - йдеться у заяві. Керівництво компанії, вважає, політика подальшого утримання низьких цін на хліб загрожує серйозними проблемами підприємствам,і призведе його до банкрутства.

Зміна економічних умов змушують компанію переглядати ціни на вироблений продукт. Востаннє столичні пекарі підвищували ціни на всі хліб у серпні 2006 р. Проте за минулі майже двох років істотно зросли ціни на всі складові як найбільш хліба (приміром, пшениці на 90%, жито – 140%, олію – 200%, і задіяні енергоносії й послуги (природного газу – на 95,7%, електроенергія – на 100%, зарплата співробітникам – на 42%. При істотному подорожчання всіх компонентів виробництва хліба, ціна нею залишилася колишньою і тепер розоряє економіку підприємств – щомісячні збитки у середньому складають 17-18 млн. грн.. – понад 100 млн. грн.. протягом першого півріччя 2008 р.

З іншого боку, існуюча цінову політику на хліб не дозволяє керівництву підприємств ефективно вирішувати соціальні питання є. Зараз середньомісячна зарплата працівника компанії, з урахуванням нічних і святкових змін, становить 2588 грн., що значно нижча за середню зарплату у Києві – 3 045 грн. і є причина високої плинність кадрів. Так було в 2007 р., коли плинність кадрів на хлібозаводах становила 28,7%. Прямим наслідком економічної неспроможності є відсутність коштів у модернізацію виробничого процесу. Технологічно це дуже застаріле обладнання, у якому щодня виробляються тонни хліба, загрожує перебоями з продуктом «номер один» для киян.

Київські пекарі заявляли про загрозу зупинки виробництва хліба в Києві через його нерентабельність. Про це попереджали генеральний директор компанії "Хліб Києва" І. Мазурика і голова правління компанії "Київмлин" В. Почеп.

"Є реальна загроза, що почнуться перебої з поставками хліба", - сказав Мазурика.

Через регулювання цін на хліб його виробництво в Києві нерентабельне, і збитки підприємств "Київмлин" і "Київхліб" за січень-червень становлять близько 100 млн. грн.

За словами Мазурики, КМДА, що регулює ціни на соціальні види хліба і борошно для цих підприємств, не компенсувала їм за 1-ше півріччя близько 75 млн. грн.

"Київхліб" неодноразово протягом 2007-2008 рр. звертався в міськадміністрацію із проханням підвищити ціни на хліб.

Він підкреслив, що ціна на хліб "Український" повинна становити 3,16 грн. замість нинішньої 1,64 грн., на "Білий" - 2,68 грн. замість 1,68 грн., на батон "Нива" - 2,3 грн. замість 1,4 грн.

Мазурика додав, що ціна може варіюватися залежно від собівартості складових виробництва хліба і цін на зерно врожаю 2008 р.

Підприємства вважають, що КабМін і КМДА повинні змінити підхід до держрегулювання цін на хліб так, щоб ураховувати рентабельність хлібопекарських підприємств на рівні 10-15%, а борошномелів - на рівні 7%.

"Головне, щоб був настільки ефективний механізм регулювання цін, щоб якщо змінюються складові частини собівартості, ми мали можливість установлювати справедливу ціну, що забезпечить мінімальну рентабельність", - сказав Мазурика.

Також він повідомив, що банки не поспішають видавати кредити київським пекарям, а через відсутність коштів підприємства не можуть інвестувати у свою технічну модернізацію.

"Хліб Києва" створений на базі 100% акцій "Київмлина" і 50%+1 акція "Київхліба" рішенням Київської міської ради, прийнятим у лютому 2004 р.

У результаті додемісії в 2006 р. частка "Київхліба" в "Хлібі Києва" зменшилася з 50%+1 до 17,2%.

51% акцій закритого акціонерного товариства "Хліб Києва" володіє Київська міська державна адміністрація, 24,69% - компанія "Фінінвестгруп" і 24,3% - компанія "Гарон".

2007 р. найбільший виробник хліба та хлібобулочних виробів компанія "Київхліб" закінчила зі збитком 16,626 млн. грн.

На підприємстві майже 350 вакансій. Воно відчуває гостру потребу у транспортувальниках, вантажниках, укладальниках, пекарях 4 розряду, кондитерах, тісторобах, прибиральницях. Плинність кадрів при цьому становить приблизно 30%. Працювати на хлібокомбінатах фактично нікому, тож приймаються на роботу іногородніх. Але й вони надовго не затримуються. Часто буває, що, відпрацювавши зміну, людина більше не приходить, кажучи, що умови праці непосильні. Умови дійсно важкі. Влітку, наприклад, температура у цехах перевищує 30 градусів. Здебільшого люди звільняються через низьку заробітну плату. Часто працівники кажуть, що з радістю підуть працювати на будівництво, бо там умови кращі, свіже повітря і зарплата вища. Адже середня зарплата на наших підприємствах - 2588 грн. І це з урахуванням роботи у святкові дні, вихідні та ще при тризмінному графіку. До речі, на підприємстві є власний учбовий центр, який готує висококваліфікованих працівників для хлібопекарської галузі. Це кондитери, пекарі, тістороби. Проте, відпрацювавши рік на наших підприємствах, випускники центру також кидають роботу і йдуть працювати до комерційних структур. Тим більше, що наш центр готує справжніх професіоналів, яких з радістю беруть на роботу на будь-яке профільне виробництво.

У зв’язку з тим, що працівників не вистачає, значно знижується якість виготовленої продукції. Крім того, при аналізі причин травматизму виявилося, що в основному це випадки, коли людина втрачає свідомість. Виною цьому є важкі умови праці та погане харчування працівників через низьку заробітну плату.

Галузева профспілка профспілка може час від часу надавати людям матеріальну допомогу. Проте сума такої допомоги становить усього 100-150 гривень. Йде на підприємці і оздоровлення дітей співробітників в Криму та в Карпатах. Все ніби як у всіх. Але вироби стратегічного значення. Ось і використали людей по повній програмі!

Свого часу організовували і проводили акції протесту біля Кабміну, на яких вимагали встановлення справедливих цін на хліб. На жаль, наші дії не викликали очікуваної реакції і якихось позитивних зрушень. А якою мала бути реакція? Удавити черствою хлібною скоринкою столичних пенсіонерів чи дітлашат з соціально незахищених сімей.

Поліпшити умови праці співробітників, привабити людей на роботу на наші підприємства, забезпечивши їм достойну заробітну плату можна лише у тому випадку, коли галузь стане прибутковою. А для цього треба підвищити ціну на хліб. А чи насправді це так?

Голова об’єднання первинних профспілкових організацій ВАТ «Київхліб» Т. Ткач повідомила, що скоро на хлібокомбінатах не буде кому працювати. Ще зовсім недавно хлібопекарська галузь столиці активно розвивалася та процвітала. Хлібокомбінати працювали стабільно, люди отримували високу зарплату, та й взагалі працювати тут було вигідно і престижно - галузь налічувала майже 9 тис. співробітників.

(До речі, за даними Першої Земельної в Україні рівно стільки ж професійно визнаних письменників, членів СПУ!).

Хлібовиробникам доводиться брати на роботу нових людей, часто без будь-якого досвіду, що в результаті призводить до погіршення якості продукції та збільшення травматизму під час виконання технологічного процесу.

На підприємстві ВАТ «Київхліб» працюють понад 5 тис. співробітників. З них на квартирному обліку зараз перебувають майже 650 сімей. Це ті люди, які свого часу приїхали з регіонів та передмість Києва і влаштувалися працювати на наші хлібокомбінати. Вже багато років поспіль для створення хоч якихось умов проживання таких людей квартири чи гуртожитки, які виділяла нам столична влада, ми перетворювали на ліжкомісця. Зараз ситуація склалася таким чином, що дво- та трикімнатні квартири ми перетворили на «комуналки», де наші працівники живуть разом зі своїми сім’ями. Проте більшість змушені жити на ліжкомісцях у гуртожитках. При цьому люди, яких ніщо вже у нас не утримує, які мають квартиру чи, принаймні, власну кімнату, з хлібопекарської галузі пішли. До того ж, через важкі умови праці, зокрема, тризмінний графік роботи, роботу у святкові та вихідні дні і малу заробітну плату, кияни на наших підприємствах не працюють.

Зараз щороку хлібопіки отримують від КМДА 300 кв. м соціального житла. Це приблизно дві квартири: на 4 та 5 кімнат. З них роблять комунальні квартири, щоб заселити туди працівників з гуртожитків, які найбільше потребують поліпшення житлових умов. А звільнені кімнати в гуртожитку віддають іншим працівникам. Також нам щороку виділяють кілька квартир за програмою 50/50 і за програмою молодіжного кредитування. Та цього вкрай мало. У 1980-х рр. було 29 гуртожитків. З них на балансі перебувало 3, а всі інші ми орендували. За 5 років провели величезну роботу щодо передачі цих гуртожитків до комунальної власності міста. Ситуація нині така: аби замість ліжкомісць у гуртожитках дати людям комунальні квартири, нам треба відселити приблизно 50 мешканців гуртожитків, а для цього необхідно приблизно 1500 кв. м житла. Починаючи ще з 2004 р., неодноразово зверталися до КМДА з цим проханням.

І у 2004 р. пообіцяли посприяти у виділенні земельної ділянки для будівництва 200-квартирного будинку. Це питання не вирішено до сьогодні, і на сесіях Київради воно не розглядалося, хоча усі документи подали. То ж маємо системні помилки влади, за які мають розплачуватися прості соціально незахищені кияни!

Тому й не дивно, що 8 липня 2008 р. мер Києва Леонід Черновецький повідомив, що ціни на всі хліб у Києві залишаться колишньому рівні, інформує прес-служба КМДА.

«Хліб — це соціально важливий продукт, ціни на всі який "нам вдавалося утримувати з 2006 р. І ми до бюджету додавали компенсації для київських виробників хліба так, що вони могли покривати свої збитки. Столична влада завжди успішно займалася тим, щоб ціни на хліб для киян залишалися найнижчими України. Це наше принципова позиція», — заявив Черновецький.

За його словами, вже близько року хліб «Український» у Києві коштує 1 грн. 82 коп., тоді як його середня ціна в Україні становить 2 грн. 16 коп. Ціна батона у Києві становить 1 грн. 40 коп., тоді як його середня ціна в Україні — 1 грн. 94 коп. «Ми своєчасно поповнюємо регіональний запас зерна, налагодили тісну співпрацю з ЗАТ «Київмлин» і ВАТ «Київхліб», які отримують дотації. Я з усією відповідальністю заявляю, що хліб у столиці України не подорожчає. І тому немає жодних — ні суб’єктивних, ні об’єктивних — причин. І моя команда, і я особисто тримаю це запитання під особистим наглядом», — підкреслив київський міський голова і зазначив, що є важливе питання про підвищення заробітної платні пекарям, яка сьогодні нижчу за середню зарплату у Києві.

«Вважаю, що необхідне й депутатам Київради, керівникам підприємств серйозно привернути до цього увагу», – заявив Черновецький.

Раніше, коли працівники компанії «Київхліб» вимагали під стінами КМДА підвищення ціни на хліб, пікетувальники тримали транспаранти із написами «Справедливі ціни на всі хліб!», «Пекарям — гідна зарплата!» «Хліб має бути вартовнішим за цеглину»

Тоді ж 7 лютого 2008 р. близько 300 співробітників компаній "Київхліб" і "Київмлин" та «Київводоканал» вимагали під Київської міської адміністрацією підвищити ціни на всі хліб, і тарифи на водопостачання і водовідведення. У нашому економічному вжитку ніхто не використовує поняття професійно-корпоративного егоїзму. Адже саме він почасти спричиняє в сучасній економіці ефект метелика, тому на нього навчились привінтивно і вчасно зважати на Заході, тоді як в Києві на це було потрібно зачекати повні чотири місяці…

Перша Земельна ладна нагадати, що саме на початку лютого 2008 р. 17 депутатів Київради ініціюють підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги й цін собі на хліб протягом 1,5-2 року.

До речі в країні ще від торішнього врожаю по цінам 2007 року в засіках так би мовити батьківщини ще зостається 7,5 млн. тон пшениці! Цим можна цілий рік годувати усю Україну! Саме годувати… Соціальним хлібом! То ж має бути соромно тим людцям, які використовують тривале не вирішення соціальних системних проблем певної кагорти найманих робітників і нацьковують їх професійно на такий же незаможний загал. За це має хтось відповісти чи зупинити оте столичне хлібне родео!

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Більше див.:

Земляни - http://www.zemlyany.blox.ua

Земельний порадник - http://zemporady.blogspot.com

Буханець хліба має коштувати дорожче за цеглину! | частина друга
Буханець хліба має коштувати дорожче за цеглину! | частина перша
Чи загрожує Україні хлібний дефіцит? | частина друга
Чи загрожує Україні хлібний дефіцит? | частина третя
Чи загрожує Україні хлібний дефіцит? | частина перша
"Кримхліб" ліквідує виробничі підрозділи
Кабмін дозволив продавати м’ясо і борошно з держрезерву
Одеса скине хліб на картку, частина друга
Одеса скине хліб на картку, частина перша
Президент McDonald’s: Продовольство буде тільки дорожчати
Щодня з Києва вивозять понад 100 тонн хліба
Київ: Підвищення цін на хліб відкладається
У Києві спокійно, і з хлібом повний «спок»!

У Києві спокійно, і з хлібом повний «спок»!

2008-07-08T16:19:00.000+03:00

8 липня 2008 р. мер Києва Леонід Черновецький повідомив, що ціни на всі хліб у Києві залишаться колишньому рівні, інформує прес-служба КМДА.

За його словами, вже близько року хліб «Український» у Києві коштує 1 грн 82 коп., тоді як його середня ціна в Україні становить 2 грн. 16 коп. Ціна батона у Києві становить 1 грн. 40 коп., тоді як його середня ціна в Україні — 1 грн. 94 коп. «Ми своєчасно поповнюємо регіональний запас зерна, налагодили тісну співпрацю з ЗАТ «Київмлин» і ВАТ «Київхліб», які отримують дотації. Я з усією відповідальністю заявляю, що хліб у столиці України не подорожчає. І тому немає жодних — ні суб'єктивних, ні об'єктивних — причин. І моя команда, і я особисто тримаю це запитання під особистим наглядом», — підкреслив київський міський голова і зазначив, що є важливе питання про підвищення заробітної платні пекарям, яка сьогодні нижчу за середню зарплату у Києві.

Перша Земелна ладна нагадати, що саме на початку лютого 2008 р. 17 депутатів Київради ініціюють підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги й цін собі на хліб протягом 1,5-2 року.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Київ: Підвищення цін на хліб відкладається

2008-07-08T16:16:00.000+03:00

Компанія "Хліб Києва" відклала підвищення цін на соціальні сорту хліба на 64,3-92,7% до 2,3-3,16 гривні/буханка, заплановані 7 липня 2008 р. Про тому повідомила представник прес-служби компанії: "Відклали підвищення на декілька днів"

"Хліб Києва" вирішив підвищити роздрібні ціни на всі соціальні сорти хліба на Києві на 64,3-92,7% до 2,3-3,16 грн./буханка сааме з 7-го липня.

Найгостріша фінансово-економічний криза, в якій знаходяться зараз підприємства ВАТ «Хліб Києва» - ВАТ «Київхліб» і ВАТ «Київмлин», змушує підприємства вдатися до непопулярний крок – підвищити ціни на всі наймасовішу складову своєї продукції – соціально значимі сорти хліба. «На жаль, звернення робочих колективів столичних пекарів і мірошників до органів влади з проханнями підвищення цін на масові сорти хліба і білі батони вищого гатунку не сприяли позитивному результату. У зв'язку з тим, що рентабельність виробництва на підприємствах ВАТ «Київхліб» і ВАТ «Київмлин» у квітні 2008 р. становив – мінус 30% на батон «Нивка», мінус 37% на хліб «Український», мінус 28% на хліб «Пшеничний», підприємства на межі зупинки. Для нормальної життєдіяльності підприємств хлібопекарської галузі необхідні механізми ціноутворення, які б витримували б рентабельність виробництва на рівні не нижче за 15%», - йдеться у заяві. Керівництво компанії, вважає, політика подальшого утримання низьких цін на хліб загрожує серйозними проблемами підприємствам,і призведе його до банкрутства.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

«Буханець хліба має коштувати дорожче за цеглину! | частина друга

2008-07-07T17:21:00.000+03:00

Початок див. Буханець хліба має коштувати дорожче за цеглину! | частина перша

Плинність кадрів при цьому становить приблизно 30%. Працювати на хлібокомбінатах фактично нікому, тож приймаються на роботу іногородніх. Але й вони надовго не затримуються. Часто буває, що, відпрацювавши зміну, людина більше не приходить, кажучи, що умови праці непосильні. Умови дійсно важкі. Влітку, наприклад, температура у цехах перевищує 30 градусів. Звичайно, ми намагаємося створювати відповідні умови праці: обладнуємо витяжні системи та кондиціонери, забезпечуємо наявність холодної води. Проте цього недостатньо, бо обладнання, на якому ми працюємо, вже давно застаріло. Для поліпшення умов праці нам не вистачає нормального сучасного обладнання, адже фізична робота на підприємствах дійсно дуже і дуже нелегка.

Здебільшого люди звільняються через низьку заробітну плату. Часто наші працівники кажуть, що з радістю підуть працювати на будівництво, бо там умови кращі, свіже повітря і зарплата вища. Адже середня зарплата на наших підприємствах - 2588 грн. І це з урахуванням роботи у святкові дні, вихідні та ще при тризмінному графіку. До речі, є власний учбовий центр, який готує висококваліфікованих працівників для хлібопекарської галузі. Це кондитери, пекарі, тістороби. Проте, відпрацювавши рік на наших підприємствах, випускники центру також кидають роботу і йдуть працювати до комерційних структур. Тим більше, що наш центр готує справжніх професіоналів, яких з радістю беруть на роботу на будь-яке профільне виробництво.

У зв'язку з тим, що працівників не вистачає, значно знижується якість виготовленої продукції. Крім того, при аналізі причин травматизму виявилося, що в основному це випадки, коли людина втрачає свідомість. Виною цьому є важкі умови праці та погане харчування працівників через низьку заробітну плату.

Зараз, наприклад, ми проводимо так звану оздоровчу кампанію. Ми поставили собі завдання хоча б мінімально оздоровити діток тих наших співробітників, котрі не мають можливості самостійно відправити власну дитину на базу відпочинку або у санаторій. Тож ми намагаємося влаштувати дитячий відпочинок на Київщині, в Криму чи в Закарпатті. Проте, на жаль, зробити ми можемо дуже мало, бо кошти, що виділяються на такі потреби, - насправді мізерні. Що ж стосується відпочинку та оздоровлення самих працівників підприємств, то, на жаль, ми тим більше не можемо задовольнити їхні заяви. Хоч у нас і є власна база відпочинку на одному з обласних підприємств, проте наші люди за власні кошти поїхати туди не можуть, бо перебування там, як і скрізь, коштує занадто дорого. Також ми, як профспілка, можемо час від часу надавати людям матеріальну допомогу. Проте сума такої допомоги становить усього 100-150 гривень.

Свого часу ми організовували і проводили акції протесту біля Кабміну, на яких вимагали встановлення справедливих цін на хліб. На жаль, наші дії не викликали жодної реакції і якихось позитивних зрушень.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

«Буханець хліба має коштувати дорожче за цеглину! | частина перша

2008-07-07T17:20:00.000+03:00

Працівники кажуть, що з радістю підуть працювати на будівництво,бо там умови кращі і зарплата вища»

Голова об'єднання первинних профспілкових організацій ВАТ «Київхліб» Т. Ткач повідомила, що скоро на хлібокомбінатах не буде кому працювати.

Ще зовсім недавно хлібопекарська галузь столиці активно розвивалася та процвітала. Хлібокомбінати працювали стабільно, люди отримували високу зарплату, та й взагалі працювати тут було вигідно і престижно - галузь налічувала майже 9 тис. співробітників.

Сьогодні ж збитковість виробництва через інфляційні процеси привела хлібопекарську індустрію до глибокої кризи. Керівники заводів, не маючи коштів, не можуть виплачувати конкурентну зарплату, організувати належним чином охорону праці. Люди не тримаються за свої робочі місця, масово залишають підприємства. Так, лише протягом останнього року з хлібокомбінатів Києва звільнилися понад 1800 працівників (До речі, за даними Першої Земельної в Україні рівно стільки ж професійно визнаних письменників, членів СПУ!). Хлібовиробникам доводиться брати на роботу нових людей, часто без будь-якого досвіду, що в результаті призводить до погіршення якості продукції та збільшення травматизму під час виконання технологічного процесу.

На підприємстві ВАТ «Київхліб» працюють понад 5 тис. співробітників. З них на квартирному обліку зараз перебувають майже 650 сімей. Це ті люди, які свого часу приїхали з регіонів та передмість Києва і влаштувалися працювати на наші хлібокомбінати. Вже багато років поспіль для створення хоч якихось умов проживання таких людей квартири чи гуртожитки, які виділяла нам столична влада, ми перетворювали на ліжкомісця. Зараз ситуація склалася таким чином, що дво- та трикімнатні квартири ми перетворили на «комуналки», де наші працівники живуть разом зі своїми сім'ями. Проте більшість змушені жити на ліжкомісцях у гуртожитках. При цьому люди, яких ніщо вже у нас не утримує, які мають квартиру чи, принаймні, власну кімнату, з хлібопекарської галузі пішли. До того ж, через важкі умови праці, зокрема, тризмінний графік роботи, роботу у святкові та вихідні дні і малу заробітну плату, кияни на наших підприємствах не працюють.

Зараз щороку хлібопіки отримують від КМДА 300 кв. м соціального житла. Це приблизно дві квартири: на чотири та п'ять кімнат. З них роблять комунальні квартири, щоб заселити туди працівників з гуртожитків, які найбільше потребують поліпшення житлових умов. А звільнені кімнати в гуртожитку віддають іншим працівникам. Також нам щороку виділяють кілька квартир за програмою 50/50 і за програмою молодіжного кредитування. Та цього вкрай мало. У 1980-х рр.. було 29 гуртожитків. З них на балансі перебувало 3, а всі інші ми орендували. За 5 років провели величезну роботу щодо передачі цих гуртожитків до комунальної власності міста. Ситуація нині така: аби замість ліжкомісць у гуртожитках дати людям комунальні квартири, нам треба відселити приблизно 50 мешканців гуртожитків, а для цього необхідно приблизно 1500 кв. м житла. Починаючи ще з 2004 р., неодноразово зверталися до КМДА з цим проханням. І у 2004 р. пообіцяли посприяти у виділенні земельної ділянки для будівництва 200-квартирного будинку. Це питання не вирішено до сьогодні, і на сесіях Київради воно не розглядалося, хоча усі документи подали.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Чи загрожує Україні хлібний дефіцит? | частина третя

2008-07-07T17:19:00.000+03:00

Початок див.:Чи загрожує Україні хлібний дефіцит? | частина друга

Всеволод Степанюк, представник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій: "Київхліб", чомусь, купує сировину на ринку, і він справді дуже залежить від нього.

На світовому ринку вартість пшениці збільшилась майже втричі. І це підвищення цін триватиме й надалі, бо в цьому році неврожай зерна у США, поганий врожай у Європі. Ми приєдналися до СОТ і не маємо права впроваджувати обмеження на експорт хліба, тому вартість сировини на внутрішньому ринку зростатиме. За нинішніх цін на пшеницю її виробник має рентабельність близько 100-200%, і це нормально. Інакше б за цю землю ніхто так не бився. Я переконаний, що потрібно створювати сприятливі умови для максимальної кількості виробників хліба. Має бути здорова конкуренція. А для того, щоб вони не підвищували безконтрольно ціну на хліб, можна запровадити, скажімо в київській адміністрації, щомісячні наради виробників.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Чи загрожує Україні хлібний дефіцит? | частина друга

2008-07-07T17:17:00.000+03:00

Початок див.:Чи загрожує Україні хлібний дефіцит? | частина перша

В. Слабовський, президент Всеукраїнської асоціації пекарів: Як саме зростатимуть ціни на хліб - це вирішує «Київмлин» та міська влада.

Немає жодного міста чи об'єднання й району, де протягом двох останніх років ціни не підвищувалися б. Це було скрізь, і всі це знають. Узагалі, вся хлібна галузь живе в умовній ринковій ситуації. Якщо говорити про країну загалом і про хлібну проблему, то було би правильно, щоб держава поставила бар'єр місцевим адміністраціям, аби рентабельність на масові сорти хліба була не нижчою за 15%. Чому так? Бо ще в радянські часи було підраховано й визначено, що це має бути саме так. А тоді весь хліб був соціальним. «Київмлин» повинен порахувати і сказати, які сорти є масовими і яка їхня рентабельність. А решта сортів мають коштувати стільки, скільки коштують. Далі - клопоти міської влади. Але це необхідно вирішувати на національному рівні. І треба вести мову не про проблему хліба, а про проблему дешевих продуктів, дешевого транспорту та комунальних послуг.

Чому ті люди, які їздять на мерседесах, мають купувати дешевий хліб і молоко. У США 30 млн. людей отримує адресну дотацію, і найбагатша держава світу не соромиться казати, що в них також є бідні люди. Якщо кияни покажуть приклад, що такі дотації можна робити на інші види послуг, то це буде взірцем і для керівництва держави.

Анатолій Голубченко, заступник голови столичної адміністрації: Хліб був, є і залишатиметься одним із соціальних товарів, на які поширюватиметься так чи інакше обмеження на встановлення ціни. Нині в Києві найдешевший хліб, особливо його соціальні сорти, на які регулюється ціна. Водночас в Києві за травень у середньому ціни на хліб підвищились на 9,5%. Два сорти лишились на тому самому рівні. Це «Український» за 1,64 грн. і батон за 1,40 грн. Не подорожчав також «Пшеничний». Ціни загалом пішли вгору. І тільки штучно ми утримуємо вартість цих трьох сортів хліба. Треба підіймати ціни, і гадаю, всі з цим погодяться. Ми створили комісію, до складу якої ввійдуть працівники від «Київхліба», «Київмлина», депутати від кожної фракції Київради та фахівці управління економіки й управління соціального захисту. Комісія має перевірити витрати «Київмлина» та «Київхліба» за собівартістю. Ми домовились про те, що ми таки зможемо виділити з бюджету міста приблизно 20 млн. грн. для того, аби покращити ситуацію й надати «Київмлину» змогу розрахуватися за борошно та закупити його ще, «обнулитися» й не мати жодних боргів. Потрібно точно визначити, яка кількість киян потребує допомоги. До 8-го липня 2008 р. вийде перше розпорядження про соціальні виплати на різницю в ціні на хліб з конкретним адресним переліком. Мешканці тих областей, які недалеко від нас, приїздять і скуповують хліб. Зараз у нас зросло через це виробництво хліба на 30%. Мало хто в Києві з тих, хто їздить на машинах, як зазначав Василь Яструбинський, купує соціальні сорти хліба. Решта людей, як-от пенсіонери, котрі геть незахищені, от вони й купують. І приїздять із прилеглих сіл, із сусідніх областей і скуповують хліб. Тож, безумовно, за таких обставин існує єдина можливість покращити ситуацію - це дати адресну дотацію незахищеним киянам і підняти ціну, аби вона принаймні вирівнялась і знизився попит на ці сорти хліба в Києві. Щоб сусідні регіони не були зацікавлені приїздити сюди та скуповувати хліб, а купували його в себе, де ціна на нього вища.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Чи загрожує Україні хлібний дефіцит? | частина перша

2008-07-07T17:15:00.001+03:00

За підсумками круглого столу на тему «Ситуація на хлібному ринку. Чи загрожує Україні хлібний дефіцит?» міська влада пропонує свій варіант виходу з хлібної кризи.

І. Мазуріка, голова правління ВАТ «Хліб Києва»:Хліб повинен розглядатись як товар. Тоді підприємства будуть нормально працювати, поліпшуватиметься якість продукції, випускатиметься новий асортимент. Це необхідна умова. Механізми регулювання цін, які існують нині – недійові. Політика дотування підприємств-виробників неефективна. Дотування має бути адресним для малозабезпечених верств населення. Сьогодні ніхто не отримує дотацій. З міського бюджету виділяються кошти. Але у зв'язку з вивезенням продукції ми розуміємо, куди вони витрачаються насправді. Ми ж, одержуючи ці дотації, однаково опиняємося на межі існування. Через те, що ми не можемо ефективно працювати, втрачають і кияни.

Кабмін повинен переглянути механізми цінової політики. Маю надію, що нас підтримає й Асоціація пекарів та об'єднання «Укрхлібпром». Тоді підприємства матимуть гарантований рівень рентабельності. Наразі в Києві нам необхідно, щоб на «Український» хліб ціна була 3 грн. 16 коп., на «Пшеничний» першого ґатунку - 2 грн. 68 коп. і на батон вищого ґатунку - 2 грн. 30 коп. Ми саме зараз ведемо, я вважаю, плідні переговори зі столичною адміністрацією, і я дуже сподіваюся, що ми зможемо знайти таке рішення, щоб і ми дістали те, що нам потрібно для нормального існування, і кияни не постраждали.

Василь Яструбинський, начальник Головного управління з питань цінової політики: Певна річ, ви зацікавлені в тому, аби завтра чи післязавтра отримати інформацію, що ціни в місті зміняться на стільки-то відсотків. Але в столиці ціни на хліб установлені ще два роки тому. За цей час в нашій країні відбулося чимало змін.

По-перше, істотно зросла заробітна плата. У Києві вона за два роки збільшилась майже вдвічі. Крім того, за цей час значно підвищилась вартість енергоносіїв, деяких продуктів харчування, які використовуються для виробництва хліба. Це й олія, і цукор, і дріжджі. Загалом у країні, крім столиці, усі обласні центри змінювали ціни на хліб кілька разів. Якщо на сьогодні взяти ціну українського хліба, який у нас коштує 1,82 грн., то максимальна його ціна по країні становить 3,30 грн. Якщо взяти наш батон за 1,40 грн., то його максимальна ціна по країні вже становить 2,75 грн. На мою думку, збереження діючого механізму виплачування грошей «Київмлину» та «Київхлібу» є недоцільним і неефективним, оскільки хліб купують не лише соціально незахищені кияни, а й заможні люди, й ті, які їздять на мерседесах. Виходить, що ми їх також дотуємо через бюджет. Розуміючи, що підвищення ціни на хліб у Києві - справа непроста, ми плануємо впровадження цільових соціальних карток для киян.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

"Кримхліб" ліквідує виробничі підрозділи

2008-07-07T12:22:00.000+03:00

ВАТ "Кримхліб", один з найбільших виробників хліба в АР Крим, ліквідує Вірменський, Бахчисарайський і Алуштинський хлібокомбінати.

Відповідно до повідомлення ВАТ у системі розкриття інформації Держкомісії по цінних паперах і фондовому ринку, таке рішення його акціонери прийняли на загальних зборах 19 2008 рґ

Відповідно до повідомлення, рішення про ліквідацію прийнято у зв'язку із припиненням виробничої діяльності цих підрозділів ВАТ. Акціонери "Кримхлібу" також призначили комерційним директором ВАТ Андрія Любимова, що раніше займав аналогічна посада на Ялтинському хлібозаводі, що входить в "Кримхліб".

Нагадаємо, що в лютому 2008 р. ЗАТ "Холдинг "Т и С" (Одеса), один з найбільших операторів на ринку хліба й хлібобулочних виробів України, придбало раніше належав державі пакет акцій ВАТ "Кримхліб" у розмірі 25% +1 акція за 17,020 млн. грн.

ВАТ "Кримхліб" в 2007 р. дістав чистий прибуток у розмірі 0,609 млн. грн.., що на 37% менше, ніж в 2006 році. Його чистий дохід за минулий рік збільшився на 3,8% - до 169,274 млн. грн.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Кабмін дозволив продавати м'ясо і борошно з держрезерву

2008-07-07T12:20:00.001+03:00

Кабінет міністрів в рамках боротьби з інфляцією дозволив продавати м'ясо і борошно з державного резерву підприємствам роздрібної торгівлі, перелік яких складатиме Держкомрезерв разом з Аграрним фондом і Міністерством економіки. Раніше ці повноваження планувалося закріпити за облдержадміністраціями.

Голова Держкомітету з державного матеріального резерву (Держкомрезерв) М. Поживанов повідомив, що під час останнього засідання Кабінет міністрів вніс зміни до розпорядження №592-р "Питання стабілізації продовольчого ринку" від 12 квітня. "Раніше Держкомрезерв мав право продавати запаси м'яса через ГП "Ресурспостач" м'ясопереробним підприємствам, які визначає Мінекономіки, за ціною, яка встановлювалася як різниця між вартістю закупівлі м'яса і сумою сплаченого ввізного мита", - відзначив він.

За його словами, згідно з новим урядовим розпорядженням, Держкомрезерву також дозволяється продавати м'ясо "підприємствам роздрібної торгівлі. "Принципи ціноутворення при цьому залишаються колишніми", - сказав М.Поживанов.

Він також уточнив, що перелік торгових підприємств, в яких продаватиметься м'ясо, визначать Держкомрезерв, Аграрний фонд і Мінекономіки. "Ми готові продавати до 500 тис. т м'яса на місяць, - сказав він. - Це дозволить заморозити ціни на м'ясо і утримувати їх до кінця року".

Крім того, М.Поживанов заявив, 18 червня Кабмін вніс зміни до постанови №55 "Про заходи щодо забезпечення стабілізації ситуації на ринку зерна і продуктів його переробки в 2007/08 маркетинговому році" від 13 лютого. Цей документ змінив порядок продажу борошна із зерна запасів держрезерву, а також перелік масових (соціальних) сортів хліба, при виготовленні яких використовується борошно з інтервенцій держрезерву. "Масовим продуктом був визнаний батон, а надлишки борошна на складах держрезерву відомству дозволили продавати через магазини, переліки яких планувалося затверджувати в облдержадміністраціях", - підкреслив він.

М.Поживанов також зауважив, що перелік торгових точок, через які продаватимуться товари з Держкомрезерву, визначатимуть Держкомрезерв, Аграрний фонд і Мінекономіки.

Відзначимо, затвердження цих документів викликало критику в профільному комітеті ВР. "Ми із самого початку виступали проти документів, в яких визначається ручне регулювання продажів запасів Держкомрезерву", - заявила заступник голови парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Ксенія Ляпіна. Вона також додала, що вважає подібний підхід "непрозорим і корупційним".

Нагадаємо, за інформацією Державного комітету статистики, в Україні інфляція в травні склала 1,3% в порівнянні з квітнем. Разом з тим, у порівнянні з травнем 2007 р. індекс цін збільшився на 31,1%. З початку 2008 р. індекс споживчих цін зріс на 14,6%. Споживчі ціни на продукти харчування і безалкогольні напої в травні виросли на 1,9%. Понад усе (на 8,2% і 6,2%) подорожчали картопля і фрукти. Ціни на м'ясо і м'ясопродукти зросли на 3,9%, в основному, за рахунок подорожчання м'яса птиці і свинини на 5,4% і 5,1% відповідно.

При цьому за даними Держкомстату, за січень-травень 2008 р. ціни на хліб і хлібопродукти виросли на 18,3% (середньорічне зростання - 38,4%), а на м'ясо і м'ясопродукти - на 31,7% (52,7%).

У квітні 2008 р. інфляція склала 3,1%, в березні ц.р. зростання інфляції в країні становило 3,8%, в лютому - 2,7%, в січні - 2,9%. В цілому за перший квартал 2008 р. зростання інфляції склало 9,7%.

Відзначимо, Кабінет міністрів при розробці держбюджету-2008 заклав інфляцію на рівні 9,6%.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Одеса скине хліб на картку, частина друга

2008-07-07T12:18:00.000+03:00

Початок див.: Одеса скине хліб на картку, частина перша

У холдингу "Т і С", у який входить ВАТ "Одеський коровай", відзначають, що нова система не йде врозріз із побажаннями компанії. "Ми завжди виступали за те, щоб було дотування соціальних сортів - для підприємства або для населення, - говорить Ю. Шейко, прес-секретар холдингу "Т і С".- Раніше ми відпускали деяку кількість хліба за пільговою ціною в обговорених міськрадою обсягах. Виробництво цих обсягів було для нас нерентабельно - ціна 0,96 грн. була найнижчою в Україні". За її словами, визначена міськрадою кількість хліба для компенсації цілком достатня і відповідає біологічним нормам. "Передбачається компенсація покупки 10 буханок хліба на місяць. Це чимало", - відзначила вона.

Власниками платіжної картки в Одесі стануть, у першу чергу, малозабезпечені одесити, що перебувають на обліку в районних територіальних центрах управління соціального захисту та праці (21 тис. чоловік), пенсіонери за віком, що одержують мінімальний розмір пенсії; інваліди 1 групи загального захворювання, розмір пенсії яких не перевищує двох прожиткових мінімумів; діти-інваліди у віці до 18 років; інваліди з дитинства; сироти у віці до 23 років; діти, що знаходяться під опікою і піклуванням; багатодітні матері та неповнолітні діти з багатодітних сімей.

За підрахунками міськради, хлібобулочні вироби за пільговими цінами (сума щомісячного одержання становить 9 грн. на людину) будуть одержувати близько 50 тис. одеситів.

"Одеський коровай" створений в 1997 р. на базі одеських хлібозаводів №2, 4, 5, випускає близько 220 т хліба на добу. На регіональному ринку частка підприємства становить близько 70%. Холдинг "Т і C" управляє хлібопекарськими підприємствами в Криму та одеському регіоні. Загальна потужність підприємств холдингу становить близько 700 т хлібобулочних виробів і до 500 т борошна на добу. Компанія займає більше 5% ринку хліба. Контролюють компанію В. Слабовський і М. Табачник.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Одеса скине хліб на картку, частина перша

2008-07-07T12:17:00.000+03:00

Одеська влада припинила виплату дотацій на здешевлення хліба "Одеському короваю", перейшовши на систему адресної допомоги незаможним

З 1 червня 2008 р. Одеський муніципалітет не виплачує регіональному хлібному монополістові - компанії "Одеський коровай" дотацій на здешевлення соціальних сортів хліба. Хліб пшеничний і житній, що раніше коштували 0,96 грн. і 1,04 грн. відповідно, тепер реалізуються за ринковими цінами, однак компенсувати різницю влада має намір шляхом прямих дотацій населенню.

Як пояснили в міськраді, бюджетні кошти, призначені для дотування пекарів, були в повному обсязі перекинені на нову програму - "Соціальна картка одесита". "Заведені спеціальні картки, на які ми перераховуємо гроші, - говорить Н. Жохова, співробітник управління соціального захисту населення та праці Одеської міськради.- Розплачуючись у магазині, покупець проводить карткою через термінал, і ціна хліба здешевлюється. Ці термінали, установлені в рамках програми, є не в кожному магазині, але в достатній кількості по місту".

Партнером по програмі виступає АКБ "Імексбанк", що забезпечив близько 60 терміналів. На дешевий хліб для населення влада витратить близько 5 млн. грн. "До квітня було 1,350 млн. грн. - ці кошти направлялися "Одеському короваю", з 1 квітня 3,750 млн. грн., які витрачають на цю програму.

Нова кампанія здешевлення хліба буде ефективнішою від попередньої. За словами керівника управління фінансів Одеської міськради С. Бедреги, "Соціальна картка одесита" - програма більш вузькоорієнтована, у той час як, що діяла раніше практика, дозволяла придбати здешевлений хліб усім без винятку. "Дешевого хліба пенсіонерам найчастіше не вистачало", - говорить вона. Експерти вважають, що подібна практика може бути більш вигідною для міської влади. "Це відносно невеликі суми, з огляду на те, що багато хліба людина не з'їсть", - говорить генеральний директор об'єднання "Укрхлібпром" О. Васильченко.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Президент McDonald's: Продовольство буде тільки дорожчати

2008-07-07T12:10:00.000+03:00

Президент і операційний директор мережі McDonald's Ральф Альварес в інтерв'ю, опублікованому в Times 24 червня2008 р. заявив, що інфляція цін на продовольство є довготерміновою тенденцією, а такі продукти як яловичина та хліб у найближчі роки будуть дорожчати.

Альварес сказав, що, за прогнозом McDonald's, витрати на вихідні продукти наступного року зростуть на 5% - 6%, як і в 2008 р. Він додав, що згодом можливо подальше подорожчання, оскільки зростаючий попит у таких економіках як Індія та Китай підсилив тиск на ланцюжок поставок.

Цього року McDonald's почав перекладати частину своїх зростаючих витрат на споживачів, які зіштовхнуться з підвищенням цін в меню на 3%.

Альварес, що провів у Лондоні нараду з британськими і європейськими менеджерами McDonald's, сказав: "Ми прожили 10-15 гарного років з погляду незмінних витрат на вихідні продукти, ці дні не повернуться. Міняється глобальний попит на цілу низку базових товарів, тому що росте середній клас у Китаї, Індії та подібних країнах, а кількість гектарів, засіяних тим, що потрібно людям, залишилося попереднім. Якщо говорити про нафту, на ринку вочевидь є щось, що піде вниз. Що стосується продовольства, я думаю, ми вступили в нову епоху".

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Щодня з Києва вивозять понад 100 тонн хліба

2008-07-07T12:00:00.000+03:00

Сьогодні в Києві існує проблема вивезення хліба зі столиці в регіони, коли регіональні перекупники отримують прибуток через різницю цін. При цьому щодня зі столиці вивозять більше 100 тонн хліба.

Про це повідомив під час прес-конференції в УНІАН генеральний директор ВАТ "Хліб Києва" Ігор Мазурик.

За його словами, у нормальних ринкових умовах немає нічого поганого в тому, що хліб вивозять зі столиці і продають на місцях. "Але для нас сьогодні абсолютно невигідно, щоб хліб вивозився зі столиці, щоб регіональні підприємці, які вивозять більше 100 тонн хліба за добу, отримували прибуток, а ми - збиток. Ми раді, що наш хліб популярний у регіонах, але нам потрібна реальна, економічно обґрунтована ціна на нього", - підкреслив Мазурик.

Він сказав, що в Києві склалася дуже драматична ситуація із хлібом. Підприємства "Київхліб" та "Київмлин" перебувають на межі зупинки.

За словами Мазурика, економічна ситуація в країні приводить до того, що хлібовиробнича галузь перебуває на межі зупинки, адже в умовах галопуючої інфляції, подорожчання складових виробництва хліба, його ціна залишається незмінною. Як відомо, на сьогоднішній день ціни на хліб у Києві нижчі, ніж середні ціни по Україні.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Оренда переважає над продажем землі, а жадоба над реальними розрахунками…

2008-06-19T18:57:00.000+03:00

У Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 р. простежуються тенденції визнання пріоритету приватного права і всебічного захисту інтересів та прав людини, а також включені норми, що закріплюють речове право – право особи на чужу річ.

Серед норм цього інституту значне місце займає група норм, пов’язаних з правом користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), що зумовлено, передусім, об’єктом правового регулювання, яким у цих відносинах виступає земля.

В юридичній літературі останнім часом активно ведеться дискусія щодо землі як об’єкта цивільних правовідносин. Проте у статті 14 Конституції України закріплюється лише право власності на землю:

„Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону”.

Однак, крім права власності, до майнових прав особи необхідно віднести весь комплекс прав на чужу річ. Власне становлення та законодавче закріплення емфітевзису у праві України має забезпечити майнові права особи на чужу річ, тобто чужу земельну ділянку.

Сьогодні виникла потреба в уніфікації національного законодавства країн СНД та країн ЄС і значна роль у цьому процесі належить римському приватному праву, причина довговічності якого полягає, зокрема, і в тому, що римляни творчо перейняли та синтезували не тільки свій, а й чужий правовий досвід.

Ще у римському праві була розроблена ефективна система користування чужою землею для сільськогосподарських потреб – довгострокова (вічна) спадкова оренда землі (емфітевзис), спрямована у першу чергу на захист інтересів сільськогосподарських товаровиробників і, головно, на стимулювання обробітку значних земельних площ шляхом надання широких за обсягом повноважень та суттєвих пільг. Ця система виявилася настільки вдалою, що згодом без істотних змін була запозичена практично усіма європейськими державами, а також у дещо зміненому вигляді й Україною. Отож назріла необхідність ґрунтовного дослідження основних ідей та концепції емфітевзису.

Ринок землі є невід’ємною частиною економіки будь-якої розвинутої держави. Земля - найважливіший ресурс, що посідає виняткове місце в житті і діяльності будь-якого суспільства. Земля не є класичним товаром і тому ринок землі володіє цілою низкою специфічних особливостей. За дослідженням Першої Земельної:

По-перше, земля є безкоштовним подарунком природи, що дозволяє говорити про ірраціональний характер її вартості. Проте, земля є об’єктом купівлі-продажу; з нею пов’язані земельні арендні відносини.

По-друге, залежно від тих чи інших природно-кліматичних умов, а також місцезнаходження ділянок землі, останні поділяються на кращі, середні та гірші. В основі такого розподілу лежить природна родючість ґрунту, від якого залежить репродуктивність землі. Але він може бути поліпшений в результаті додаткових вкладень у нього праці та капіталу. Ця поліпшена родючість ґрунту називається економічною. Підвищення економічної родючості ґрунту можливо на будь-яких ділянках. Проте воно має певні межі, пов’язані з відомим законом убуваючої родючості ґрунту, коли при технології обробки землі, що склалася, кожна подальша одиниця витрат забезпечує все меншу і меншу віддачу.

По-третє, внаслідок обмеженості площі земельних угідь, пропозиція землі характеризується в суспільному масштабі досконалою нееластичністю, хоча для конкретного користувача землею справа йде інакше: пропозиція землі володіє певною еластичністю, оскільки користувач має можливість збільшити земельну площу, яка у нього є, за рахунок конкурентів.

Обмеженість пропозиції земельних ресурсів тільки посилюється закріпленістю землі в приватній власності. В умовах ринку землевласники вельми неохоче продають свої земельні ділянки, віддаючи перевагу здачі землі в оренду, вони одержують право отримання стабільного прибутку, саме тому в кожний певний момент продається лише незначна частина земельного фонду, в цьому полягає принципова особливість ринку землі в розвинутих країнах.

Земельний ринок формує умови, що стимулюють ефективне використання землі і змушує окремих суб’єктів відмовитися від частини землі або від всієї ділянки, якщо вона не функціонує ефективно. Проте ринок землі, особливо в його ліберальному варіанті, не є гарантом стабільності.

Заповнення недоліків ринку - найважливіше завдання держави. Держава зобов’язана в першу чергу створити умови захисту прав власності на землю, дотримання суб’єктами своїх договірних зобов’язань, цілеспрямованого та розумного використання земельного фонду країни, при цьому політика держави має базуватися на поєднанні інтересів усіх господарюючих суб’єктів аграрного сектора.

Будь-яка державна система управління економікою своїм найважливішим складовим повинна мати земельний кадастр - це офіційно складене, систематизоване зведення інформації стосовно земельного фонду країни. Очевидно, що без банку даних про землю неможливе створення цивілізованого ринку землі і вирішення проблем аграрного сектору.

Сьогодні ж обмеженість пропозиції земельних ресурсів тільки посилюється закріпленістю землі в приватній власності. В умовах ринку землевласники вельми неохоче продають свої земельні ділянки, віддаючи перевагу здачі землі в оренду, вони одержують право отримання стабільного прибутку, саме тому в кожний певний момент продається лише незначна частина земельного фонду, в цьому полягає принципова особливість ринку землі в розвинутих країнах.

А поки що Першій Земельній стало відомо, що більшість земель сільськогосподарського призначення перебуває на Львівщині у оренді. Це майже 60% земель.

Про це 11 червня 2008 р. під час прес-конференції заявив глава бюджетної комісії Львівської облради Степан Давидяк. За його словами, ще 15% цих земель взагалі не обробляються, а 15% земель обробляють самі ж власники.

Взагалі ж у цій сфері налічується 790 тис. га земель сільськогосподарського призначення. З іншого боку, на Львівщині 8% оброблюваних земель перебуває у оренді іноземних компаній.

За дослідженням Першої Земельної ці каманії сплачують власників паїв лише 10 відсотків від реальної ринкової вартості орендованих земель, що призводить до злиденності місцевого населення. На часі казати про концесії. Маєш концесію на 10 років, укладену з власниками земельних паїв? То ж зразу сплати через регіональний Земельний Банк 100% вартість оренди за 10 років а до того ще щорічні 8% за обслуговування тебе, як власника особистого рахунку у Земельному банку.

Час відправляти закордонних земельних орендарів-латифундистів на концесійне придбання орендованої землі строком не більше ніж 10 років і розміром не більше за 100 га у одні руки.

Бо от що відбувається.. Ринок землі на Україні врегульовано лише на рівні законодавства, але на ньому абсолютно немає культури споживання, що може спричинити до катастрофічних наслідків.

Збільшення капіталу при придбанні землі у передмістях обласних центрів із її перепродажем, у разі будівництва на ній житлових і численних комерційних об’єктів, лише у 20% випадків є успішними, а 80% терплять повне фіаско.

Як це парадоксально, але 85% українських девелоперських компаній створювалися під існуючі ділянки, які було придбано (орендувались, ін.), і мали незаперечний потенціал, втрачають усе з причини низької ціни при входженні. Отож, з цих «псевдо» девелоперів лише 10% цілком нормально функціонують і розвивають хоча б один проект, інші ж або розорилися (закрилися), або «потонули» у внутрішньому протистоянні, яке було викликано постійними конфліктами найманого менеджменту компанії (зазвичай, професіоналів у цій сфері) та цілком далекими від нерухомості інвесторами, які намагаються нав’язати свою непрофесійну думку.

Висновок №1: Непрофесійний підхід у виборі ділянки під розвиток проекту продиктований некомпетентністю інвестора (зазвичай, його основний бізнес не пов’язані з ринком нерухомості), не дає можливість девелопменту успішного об’єкта. Цей чинник викликає постійні внутрішні конфлікти, які гальмують розвиток проектів, а й найчастіше ведуть до ліквідації девелоперської структури. Вихід із ситуації дуже простий – перш ніж інвестувати у будь-яку земельна ділянку необхідно проаналізувати її інвестиційній привабливості, що у 90% випадків допоможе уникнути негараздів у подальшому.

Стагнація ринку житловий нерухомості у великих обласних центрах, де левова частка угод припадала на спекулянтів, змусила їх переглянути свої інвестиційні підходи до ринку, який обіцяв великі дивіденди. Необдуманість, легковажність, жага легкої наживи – ось ті ключові чинники та мотиви, що згодом можуть погубити самих спекулянтів. До 70-80% великих ділянок будуть перепродані менш ринкової ціни через неможливість розвитку успішних проектів.

Якщо ж взяти ємність ринку (можливу кількість одержуваної нерухомості) і обсяг виставленої на продаж землі, то тут для здобуття усіх реальних девелоперських напрацювань досить 20% усіх ділянок!

Висновки – хто перший правильно і грамотно побудує об’єкт, той і буде у лідерах. Але не варто забувати одну просту істину – якщо у ділянки немає інвестиційного потенціалу, навіть за максимізації всіх зусиль, розвиток на ній проекту унеможливлюється. То ж наділи, вартістю мільярди доларів, або і залишатимуться у власності, і будуть переходити з покоління до покоління, або будуть використанні за своїм основним призначенням – для вирощування сільськогосподарських культур.

Висновок №2: Необдумані інвестиції в землю з метою багаторазового збільшення капіталу, зіграють злий жарт з провідною часткою інвесторів, які не зможуть їх навіть продати за ринковою вартістю, а будуть змушені демпінгувати, або передавати власність у спадок.

Але марно опускати руки завчасно. Сьогодні ринок у Україні лише на стадії зародження, у цих перегонах є бажання в кожного землевласника стати найкращим, або продати свою ділянку професійним девелоперам. Але! Перш ніж укласти гроші в землю, обов’язково оцініть її інвестиційної привабливості, а лише після приймайте постанову по придбанні.

Тим пак, що ринок землі має почати працювати у 2009 р. Отже, кожен, хто подасть заявку купівля земельних ділянок, три місяці може стати повноправним власником паю. Такий прогноз повідомив голова комітету ВРУ з питань аграрної політики і земельних відносин Микола Присяжнюк.

Розглянувши проекти закону про ринок землі, у фінансовому комітеті зійшлися у одному - без прийняття нового земельного кадастру - ринку не буде.

Проте Мін’юст і Держкомзем досі не визначили, хто має вести реєстр земельних ділянок. Передусім потрібно подати до ВРУ законопроект про ринок землі.

Тепер існує три варіанти. У цілому вони схожі. Відмінності - у розмірі ділянок, які можуть опинитися виставленими на торги.

Депутати пропонують запровадити фіксовані максимальні площі паїв, уряд - наполягає на недоцільність обмежень. З іншого боку немає єдності і щодо форми продажу, лише крізь аукціони чи, що й на торгах.

«У одному з законопроектів - пропонується запровадити Державний земельний іпотечного банку який унеможливить ту корупцію, як ви кажете, бо наше проект - проект народних депутатів переконаний матиме ціла низка змін - у 2 читанні», - зазначив Присяжнюк.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Земельний Порадник: Ой чиї-то коні, ой чиї-то вози, чи як і за що житимуть українці в 2008 році?

2008-06-11T18:31:00.000+03:00

Земельний Порадник: Ой чиї-то коні, ой чиї-то вози, чи як і за що житимуть українці в 2008 році?

Ой чиї-то коні, ой чиї-то вози, чи як і за що житимуть українці в 2008 році?

2008-06-11T18:28:00.000+03:00

Ще у квітні 2008 р. ціни у їдальні Верховної Ради виросли в середньому на 20% . Обслуговуючий персонал пов’язує подорожчання з інфляцією.

Як пише видання, все-таки в парламентському буфеті ціни залишаються не високими.

Чашка кави тепер обходиться на 25 коп. дорожче: 2,25 грн.

Скуштувати салат з крабових паличок можна, заплативши всього 3 грн. замість 2,5. А за сосиски просять і того дешевше - 1 грн. за порцію. Щоправда, гурманам нема де розгулятися: страви досить нехитрі.

Проте становище дещо виправляє заливний осетер з хріном за 22 грн. 22 коп. і відбивні з індички з грибами по 7 грн. за 100 грам.

Найбільше подорожчали бутерброди з сьомгою і червоною ікрою (по 5 і 7 грн. відповідно) - на 2 грн. кожен.

Та інфляція не позначилася на зовнішньоекономічні чинники. Так, наприклад, У тому ж квітні 2008 р. прямий зовнішній борг України скоротився на 1,1%, або на 119,5 млн. доларів, склавши станом на 30 квітня 10 889,3 млн. доларів. Про це говориться в повідомленні Міністерства фінансів.

Прямий внутрішній борг в квітні зберігся на рівні 17 468,6 млн. гривень (3 459,1 млн. доларів).

Загальний розмір прямого державного боргу на 30 квітня склав 72 459,5 млн. гривень (14 348,4 млн. доларів) в порівнянні з 73 063,3 млн. гривень (14 467,9 млн. доларів) на 31 березня.

Загальний розмір гарантованого державного боргу на 30 квітня склав 16 451,7 млн. гривень (3 257,8 млн. доларів), зокрема гарантований зовнішній борг - 15 450,7 млн. гривень (3 059,5 млн. доларів), гарантований внутрішній борг - 1 000,9 млн. гривень (198,2 млн. доларів).

Прямий і гарантований держборг на 30 квітня склав 88 911,1 млн. гривень (17 606,2 млн. доларів).

Як повідомлялося, в березні зовнішній борг збільшився на 0,37% до 11,01 млрд. доларів, внутрішній скоротився на 0,08% до 17,47 млрд. гривень.

За 2007 р. в цілому прямий зовнішній борг збільшився на 8% з 9 803,2 млн. доларів до 10 591,7 млн. доларів, прямий внутрішній борг - на 7,2% з 16 607,7 млн. гривень до 17 806,4 млн. гривень, загальний розмір держборгу збільшився на 7,8% з 66 113,8 млн. гривень до 71 294,3 млн. гривень.

От кажи після цього, що зовнішня проблема внутрішньої примусової ревальвації гривні не зіграла іміджу нашої країни у світі на краще… То ж інфляція стала ніби таким собі make_up, на який витратилися задля зовнішнього марафету виключно злидарі наші, яки стали жити ще сутужніше й злиденніше ніж в 2007 р.

Та і це ще не все… Переможні рапорти про звитяги української економіки здивували світове товариство… Бюджету за квітень 2004 р. та за перші чотири місяці 2008 р. було перевиконано аж на 120%, при цьому понад план відшкодовано ПДВ підприємцям.

Так, за оперативними даними Державного казначейства України надходження до загального фонду Державного бюджету за квітень склали 14 млрд. грн., що на 52% більше, ніж у відповідний період 2007 р. і на 20% перевищує планові показники квітня ц.р. Виконання плану за перші чотири місяці 2008 року склало 111%. За січень-квітень 2008 р. до Бюджету надійшло 51,5 млрд. грн., що на 46% або 16,1 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

У розрізі адміністраторів основні надходження забезпечили Державна митна служба та Державна податкова адміністрація.

За результатами квітня 2008 р. митні збори склали 8,3 млрд. грн., що становить 150% плану і вдвічі (на 99%) перевищує показники квітня минулого року. Загалом за перші чотири місяці 2008 р. від митниці надійшло 27,6 млрд. грн. доходів або ж 136% плану. Порівняно з січнем-квітнем минулого року митні надходження збільшились на 84% (12,5 млрд. грн.).

Від ДПА до Бюджету у квітні надійшло 3,8 млрд. грн. доходів. За результатами січня-квітня ц.р. податкова забезпечила надходження 19,1 млрд. грн. доходів до загального фонду Держбюджету, що на 10% або 1,7 млрд. грн. перевищує аналогічний показник 2007 р.

Виконано було і план по збору основних податків. А чи ніхто не запитав, якими грошима… Треба б було відповісти чесно і прямо… Знеціненими грішми, тобто тими ще грошенятами… Ой чиї то коні, ой чиї то вози… Треба б було чесно казати: тпру!

Та тим часом уряд професіоналів на протязі усього травня продовжував «лікувати» сутужне населення обіцянками.

У ЗМІ почали казати, що Уряд активно працює над програмою здешевлення житла. Про це заявляла у травні прем’єр-міністр України.

"Ми хочемо запустити на повну потужність державну іпотечну установу, яка може кредитувати до 30 років родини під відсоток не більше 4,6% річних", – казала вона. І повідомляла, що уряд провів переговори з більшістю країн, які мають досвід державного іпотечного кредитування.

Та в цей самий час проходив обвал іпотеки в США, і слід за першою другою йшла могутня і амбітна Великобританія. І на слова прим’єрки українські комерційні банки вже не зважали. Зуськи - і своїм і чужим! – ставало гаслом, і іпотечне кредитування в країні припинялося.

"Нам потрібно провести закон через Верховну Раду, і ми здатні починати цю програму. Я хочу, щоб ви знали, що кожне слово, яке ми давали під час виборів – це є наша програма на кожен день", – знову казала українська леді ЮТ, і у вся нація йшла на ют економічного корабля, який втратив економічне вітрило..

Тимошенко також зазначала, що хоча українські підприємства експортують свою продукцію за кордон по світовим цінам, зарплати працівників залишаються у 6-10 разів нижчими, ніж у країнах Європейського союзу. І обіцяла піднесення зарплат. І вони підносилися аж на 1%! ЮТ пояснила це тим, що підняття заробітної плати в Україні не вигідно власникам заводів.

"Власники підприємств, причому які їх отримали не дуже чесним шляхом, – це 2/3 парламенту. – казала вона. – Як вони можуть голосувати, коли це прямо стосується їхніх інтересів?"

Прем’єр повідомляла, що уряд підписав з профспілками угоду, яка зобов’язує Кабмін і всіх роботодавців підвищити заробітну плату на 25% вже у 2008 р.

"Завданням уряду в цьому році є зрівняти заробітну плату таким чином, щоб вона була не нижче, ніж у ключових країнах СНД", - казала вона. І наголошувала, що Кабмін має намір з наступного року перейти на поступове доведення заробітної плати до рівня сусідньої Польщі.

Вона запевняла, що це не призведе до інфляції. "Ні зарплати, ні пенсії не дають інфляцію. Інфляцію створюють світові кризи та абсолютно недолуга кредитно-грошова політика", - підкреслила Тимошенко.

І от нарешті сталося… Кабінет Міністрів затвердив уточнені прогнозні показники економічного і соціального розвитку України на 2008 рік. Про це сьогодні журналістів повідомив міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Він уточнив, що прогноз інфляції затверджений на рівні 15,3%.

Нагадаємо, Держбюджет-2008 розрахований з урахуванням наступних макропоказників: номінальний ВВП - 889,4 млрд. грн. (у середині лютого 2008 р. Кабмін збільшив прогнозний показник ВВП України на 2008 рік до 921 млрд. грн.); зростання ВВП - 6,8%; інфляція - 9,6%; дефіцит бюджету - 20,1 млрд. грн. (2,26% від ВВП).

В Україні у травні з квітня 2008 р. зростання інфляції склало 1,3% (у квітні з березня т .р. - 3,1%), в травні т. р. з травня 2007 р. - 31,1%. З початку поточного року (за січень-травень 2008 року з грудня 2007 р.) зростання споживчих цін склало 14,6%. Індекс споживчих цін за січень-травень 2008 р. в порівнянні з відповідним періодом 2007 року збільшився на 25,8%.

У квітні т. р. Всесвітній банк погіршив прогноз інфляції в Україні за підсумками 2008 р. з 13,8 до 17,2%. Прогноз зростання валового внутрішнього продукту за підсумками поточного року Всесвітній банк залишив без змін - на рівні 5,5%.

За прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку, середньорічна інфляція в Україні за 2008 р. складе 11,7%, зростання ВВП - 6%.

Україну втішають… Мов малу дитину… Кажуть, що рекордний рівень інфляції очікує Європу в серпні 2008 р. Це стверджує аналітик швейцарського банку UBS Саніл Кападія.

"Інфляція повинна продовжити своє прискорення, досягши 3,8%-3,9% у серпні, що обумовлено, зокрема, ростом цін на енергоресурси", - приводить його слова люксембурзька газета "Тагеблатт".

Експерт інвестиційного банку Lehman Brothers Джайда Джаяни, зі своєї сторони, очікує, що зниження інфляції в Європі відбудеться не раніше жовтня.

Згідно даним європейського статистичного агентства Евростат, на яке посилається РІА "Новини", у травні 2008 р. ріст цін у середньому по 15 країнам зони євро склав 3,6% у річному обчисленні. Цей рекордний для "єврозони" рівень був уперше досягнутий у березні поточного року, а у квітні показник інфляції знизився до 3,3%.

Найвищий її рівень у травні - в 5,21% - був зафіксований у Бельгії вперше за 23 останні роки. В Іспанії він виріс до 4,7% - найвищого показника за останні 11 років, - а в Італії досяг 3,6%, чого не спостерігалося з 1996 р.

Аналітики пояснюють цю тенденцію ростом цін на нафту й продовольчі товари.

Ах вже ці продовольчі товари: огірки на київських ринках тусуються на рівні 14-18 грн., а полуниця (клубніка, трускавка, вікторія) – 25-28 грн. Саме так. На кожного продавця поліцейського інспектора на приставиш… Тобто не тішать нас сими європейські, бо і свої коні ледь на худорляві масли спинатися… Хоч би не повиздохли від таких переможних, але невтішних реформ!

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Земельний Порадник: У кредитному сідлі

2008-06-09T15:28:00.000+03:00

Земельний Порадник: У кредитному сідлі

У кредитному сідлі

2008-06-09T15:23:00.000+03:00

Де справжньому ковбою взяти грошей на заміський будинок? У ХІХ ст. тобі б порекомендували викрасти чужу худобу чи пограбувати сховище золотого запасу в Форт Нокс. Як варіант, зібрати щедру винагороду за лови того, хто встиг усе це провернути до тебе. Загалом, вибір не великий і призводить до неприємностей. Але, на щастя, часи Дикого Заходу України пройшли, і можна звернутися у банк по допомогу, залишивши кольт тимчасово у охоронця.

Ти маєш два варіанта: придбати в кредит вже готовий будинок або зайняти гроші на його виробництво. Перший випадок задля слабонервових. Щоб безборонно взяти в кредит жаданий будиночок вартістю $250 тис., потрібно володіти сумою близько $100 тис. для авансу і заробляти щонайменше $4 тис. на місяць, половину з яких протягом найближчих 15 років будуть знімати банку.

Потенційно зайняти гроші можна майже в будь-якому банку. Але варто уважно вивчити вимоги банкірів, і список кредиторів помітно скоротиться. Умови за такими кредитами мало чим вирізняються від пропозицій банку для придбання квартири (загалом 12,5% - 16% річних у доларах), максимальна сума кредиту обмежена $100 тис. - $250 тис. І ще терміни фінансування гранично стиснуті. Нерідко банки, які декларують період кредитування (21-30 років), згодні розлучитися з грішми за показ таких рядків лише за купівлі будинку у межах міста, чи в обраних населених пунктів, які мають високу популярна. І якщо тобі сподобалося ранчо в Кончі-Заспі, можеш нічого собі не є відмовляти.

Найчастіше будиночок під Києвом, а тим більше інших регіонах України, кредитується але лише на 15 років. Далі ряд банків повідомить, що кредит можливий лише в разі повної готовності дому до проживання. І, звісно, він повинен бути зданим в експлуатацію. Ключова умова всіх банків – приватизація землі. За законом, для придбання будинку у кредит під заставу передається і ділянка. Природно, що землю і житло повинні належати позичальнику. Якщо земля не перетворюється на власність покупця-займача (наприклад, перебуває у користуванні, належить продавцю з права довічного дарування тощо.), у кредиті швидше за все відмовлять.

Заміський дім у кредит обійдеться дешевше, якщо будувати самотужки, ну чи силами найманих ковбоїв, бажано з України. І будувати вміють, і беруть недорого. У цьому разі необхідно зайняти лише на будівництво будинку.

Тут можливі два варіанта: взяти кредит під заставу наявної нерухомості (міської квартири або суперліквідної земельної ділянки) або одержати цільової позику індивідуальне будівництво. У першому випадку термін кредиту буде максимум 5-10 років, але на 1%-2% вищими за придбання квартири на вторинному ринку. Зате банк стане цікавитися, як було витрачено його гроші. У другому випадку можна позичити на 15-25 років, а кінцеві ставки за кредитами відповідатимуть масштабам звичайної іпотеки. Запорукою будівництва тимчасово виступить ділянку, а, по завершення – сам будинок.

Цільове призначення ділянки має передбачати можливість житлового будівництва. Землю під вирощування сільгосппродукції банки під заставу візьмуть – її не можна продати. Ось тільки для такого кредиту потрібно буде надати всю кошторисно-проектну документацію. Річ у тім, що банки, котрі фінансують будівництво, виділяють гроші поетапно виходячи з стадій будівельних робіт, отож у будівлі власного житла неминуче доведеться задіяти офіційні компанії.

Площа земельної ділянки й розміри вдома грають важливу роль і при отриманні кредиту. Якщо ділянку менше 10 соток – гроші одержиш. Вітається спорудження будинків площею середньому від 150 кв. м. до 400 кв. м.

Часто банки поділяють періоди будівництва будинки і експлуатації. Наприклад, одні дають позичальникам відстрочку платежів на певний час, щоб цей час спорудити будинок, тож якусь-там потім оплачувати кредит, інші стимулюють прискорення будівництва шляхом зменшення кредитної ставки після введення будинку у експлуатацію (Альфа-банк, ОТП-банк). При оформленні таких кредитів обов'язковими будуть декілька видів страхування: позичальника від від нещасного випадку – 0,3% від суми кредиту (щорічно), земельних ділянок – 0,15-0,2% від оцінної вартості (щорічно), будівельно-монтажних ризиків на період будівництва – 0,2-0,4% від кошторису (на період будівництва), вдома (після входження у експлуатацію) – 0,3% вартості вдома (щорічно).

Разово потрібно буде оплатити послуги нотаріуса і оцінювача, комісію за видачу кредиту (1%-2% від суми кредиту) і держмито на оформлення договору іпотеки (0,1% вартості застави).

Житловий будинок (котедж), заміський будинок, який має від 1 до 3 поверхів (включаючи мансарду), розрахований на одну-дві сім'ї, розміщений на окремій ділянці землі, спеціально відведеному на його будівництва, що відповідає наступним критеріям:

• Будується у регіоні зі сформованим ліквідним ринком аналогічної нерухомості, бажано в котеджних містечках.

• Має бути розміщеним у 30-50 кілометровій зоні від багатонаселеного міста, або належати курортній, рекреаційної місцевості.

• Площа земельних ділянок: 10-40 соток (за містом), мінімум 5 соток (у місті).

• Площа із середини – 150-400 кв. м (якщо більше, то "за рахунок – фінансується будівництво різниці в метрах).

• Вона складається з передпокої, 2-3 спалень, 2-3 санвузлів, кухні, залу, господарських та інших. приміщень.

• Можливість підключення до централізованим комунікацій (газопроводу, водогінної мережі, опаленню, каналізації, електромережі та інших.) чи встановлення індивідуальних систем погоджується з проектом.

• Розвинена інфраструктура (транспортне з'єднання, під'їзні шляху, присутній соціальної інфраструктури).

• Архітектура відповідає типовій забудові для регіону.

• Кінцева ринкова вартість будинку не перевищує $600 тис.

Євген Склеповий, директор департаменту іпотечного кредитування ВАТ «Сведбанк»: На яких умовах можна отримати кредит у банку на будівництво заміського дома чи на його купівлю?

– У нашому банку отримання коштів будівництва заміського дома можна з допомогою програми кредитування «Кредит для придбання земельних ділянок»:

термін – до 20 років; аванс – від 15% від ринкову вартість; одноразова комісія банку – 1,0% від суми кредиту; ставки: грн. – 18,0% річних, дол. – 13,0% річних, євро – 12,5% річних.

Ще одна програма – «Споживчий кредит під заставу земельної ділянки». Її умови такі: термін – до 10 років; сума кредиту – до 100% від ліквідаційної вартості; одноразова комісія банку – 1,0% від суми кредиту; ставки: грн. – 18,50% річних, дол. – 13,5% річних, євро – 13,0% річних. У цьому вже після видачі кредиту клієнт звертається до банк з проханням про будівництво житлового (заміського) будинку на даній ділянці (потрібно надати дозвіл на будівництво і проектно-кошторисну документацію), і потім банк відповідно приймають рішення.

Для купівлі заміського дома в нас існує програма кредитування «Житлова іпотека на вторинному ринку». Її умови такі:

термін – до 30 років; аванс – від 0% від ринкову вартість; одноразова комісія банку -1,0% від суми кредиту; ставки (якщо аванс 0 %) грн. – 14,9% річних, дол. – 12,5% річних, євро – 12,0% річних. Якщо аванс перевищує 10% від суми кредиту, то ставки будуть такими: грн. – 13,9% річних, дол. – 11,9% річних, євро – 11,0% річних.

Чи обов'язково і при отриманні кредиту для будівництва житла співробітничати зі будівельної компанією? Чи можна залучати робітників у приватному порядку?

– Оскільки йдеться про програму «Кредит для придбання земельних ділянок», то вибір клієнта будівельних організацій для нас має значення.

У яких випадках ви можете відмовити у кредиті навіть якщо платоспроможність позичальника поза сумнівами?

– Якщо в позичальника погана кредитна історія чи недостатнє забезпечення (вартість, юридичні аспекти, будівництво).

Дмитро Замотаєв, начальник управління кредитних продуктів роздрібного банкінгу Укргазбанку: На яких умов отримати кредит у банку будівництва заміського удома чи з його купівлю?

– Для купівлі заміського будинку по вторинному ринку можна скористатися програмою кредитування «Житло в кредит» (вторинний ринок) наступних умовах:

термін кредитування до 30 років, відсоткові ставки: від 16,0% в UAH і зажадав від 12,6% в USD і EUR при одноразовою комісії – 1,2% від суми кредиту.

Для купівлі заміського будинку на первинному ринку можна скористатися програмою кредитування «Житло в кредит» (первинний ринок) при наступних умовах:

термін кредитування до 30 років, відсоткові ставки: від 17,0% в UAH і зажадав від 13,5% в USD і EUR при одноразовою комісії – 1,2% від суми кредиту.

Можна скористатися також програмами, які потребують контролю над цільовим використанням кредитних коштів – «Іпотечний кредит» під заставу нерухомості (зокрема. майбутньої нерухомості і придбання земельної ділянки). У цьому максимальний кредитування становить 20 років, відсоткові ставки: від 16,9% в UAH і зажадав від 13,3% в USD і EUR при одноразовою комісії – 1,2% від суми кредиту. При цьому слід зазначити конкурентні переваги кредитування у Укргазбанку:

можливість вибору форми одержання кредиту (готівкою чи безготівковими), можливість погашення, без будь-яких штрафних санкцій, і високий рівень обслуговування клієнтів.

– Які документи потрібно надати позичальнику на уроках застави? Що робити, якщо будинок побудований у садовому товаристві (незареєстрований в БТІ немає і проектно-кошторисної документації)?

– Якщо ж предметом застави виступає будинок, займач (фізична особа) на правах застави має надати до банку такі основні документи: з роботи: правовстановлюючі документи про нерухомість (договір купівлі-продажу, міни, дарування тощо., і навіть технічний паспорт, довідка-характеристика БТІ чи виписка з Державного реєстру прав на нерухомого майна та його обмеження, форму 3); землею: державні акти права власності на земельну ділянку (чи державні акти на право постійного користування землею, чи договір оренди землі, чи виписка із військової бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру чи довідка органів земельних ресурсів,якою б підтверджувалося, що земельну ділянку, на якій розмістили об'єкт нерухомості – власності або що знаходиться у користуванні власника цієї нерухомості).

kontrakty.ua

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Земельний Порадник: Спадок на землю

2008-06-06T16:59:00.000+03:00

Земельний Порадник: Спадок на землю

Спадок на землю

2008-06-06T16:52:00.000+03:00

Оскільки земля сьогодні є об’єктом права власності, то на неї розповсюджуються і всі норми, що регулюють дане питання.

Слід зазначити, що, відповідно, до ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка – це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правам. Право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах та обов’язково із збереженням її цільового призначення. Тобто цільове призначення ділянки – ведення особистого господарства, то переходить вона до спадкоємця як ділянка для ведення особистого підсобного господарства; якщо – будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництво або дачне та гаражне будівництво, то переходить вона аналогічно. Виокремлю, що цільове призначення земельної ділянки зазначено в державному акті на землю.

Також, згідно зі ст.1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщенні. Тобто для того, щоб земля під будинком стала власністю спадкоємця, не потрібно згадки про це у заповіті.

Додатково до спадкоємців житлового будинку переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. Тобто, якщо спадкоємиць в заповіті вкаже, що, ділячи між трьома спадкоємцями, він заповітує ½ частину дружині, а іншу – в рівних частинах дітям, то частки будуть так і визначені.

Слід зазначити, що за рішенням суду, відповідно до п.5 ст.1224 ЦК України, особа може не мати права на спадкування земельної ділянки, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Тобто коли одна дитина допомогла батькові, а інша уникала відповідальності за нього, то перша має право на спадкування неналежного спадкоємця, надавши відповідні докази.

Якщо протягом шести місяців від часу відкриття спадщини спадкоємиць не зміг прийняти спадщину, то, відповідно до ст.1272 ЦК України, він може її прийняти або за письмовою згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, або звернувшись до суду й надавши докази поважних причин пропущення строку.

Для більш ефективного та швидкого розгляду питання перед зверненням до суду варто завжди звертатись до спеціалістів права та отримувати додаткову консультацію в юристів та адвокатів.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua

Земельний Порадник: Приналежна народові України

2008-06-06T16:38:00.000+03:00

Земельний Порадник: Приналежна народові України

Приналежна народові України

2008-06-06T15:37:00.000+03:00

Зайшовши почитати на http://agent.ua/, що відбувається в ринковому середовищі, і наштовхнувся на таку новина:

Державний комітет Земельних ресурсів України за зняття обмежень продажу земель несільськогосподарського призначення іноземним інвесторам.

Про це заявив голова Держкомзему Володимир Воєводін у інтерв'ю тижневику «Бізнес».

«Так, ми плануємо внести в статтю 82 Земельною кодексу, яка, наприклад, розширить коло осіб, які можуть придбати право власності на земельні ділянки», - сказав урядник. Розумію, що інвестиції це добре, але з гендлярством законодавчим "багатства України" незгоден.

Іноземний капітал має великі можливості - невеликі відсоткові ставки, менш звірячі вимоги до позичальника... Там багато грошей, зрештою! Така політику держави (даруйте стандартну фразу "обранців народу", інакше не скажеш) - це навіть більш ніж тимчасове розв'язання проблеми - це "доза" перед смертю державності. Єдине, чого є в "неньки" – це земля. її багатство й наснага.

З людьми майже впоралися - недоступне житло, банани дешевше картоплі, Е-добавки у кожному продукті, вакцинація дорослого (15-16 років це початок дорослішання) населення..

Багатство землі - вже всі майже расхапані... Залишилася лише земля - так не віддамо її іноземцям.

Дивіться більше на http://www.1zemelna.com.ua